Питання не в УПА: Портников пояснив, чому поляки перетнули «червону лінію»

Політики не повинні переходити «червоні лінії» та використовувати історичну пам’ять як засіб політичного шантажу заради власних дивідендів.

Про це у прямому етері Еспресо заявив журналіст Віталій Портников.

На його думку, цілком природно, коли одна країна висловлює своє ставлення до рішень іншої держави, які стосуються історичної пам’яті. Саме тому він не бачить проблеми в тому, що Міністерство закордонних справ Польщі виступило із протестом проти рішення присвоїти одному з підрозділів Сил оборони України найменування «Героїв УПА».

«Але я не розумію, коли заради якихось політичних дивідендів переходяться „червоні лінії“. Навроцький вважає, що Зеленський перейшов „червону лінію“. Я вважаю, що „червону лінію“ перейшов Навроцький, і питання тут не в УПА. На мою думку, Польська Республіка має повне право вважати, що ми не маємо називати свої військові частини ім’ям Української повстанської армії, що ми не маємо називати наші вулиці іменами Бандери і Шухевича, інших лідерів ОУН. А Ізраїль може вважати, що ми не маємо називати своїй вулиці іменами Мельника і Бандери, перепоховувати Бандеру. А ми можемо рівно так само вважати — як поляки не мають називати свої вулиці, відповідно, можемо висловити протест», — прокоментував Віталій Портников.

Журналіст нагадав, що Ізраїль неодноразово висловлював Польщі протест через окремі рішення Інституту національної пам’яті. За його словами, це навіть призводило до відкликання послів.

Водночас, наголосив Портников, проблема виникає тоді, коли історичні суперечки починають впливати на міждержавні відносини.

«Питання в тому, як це позначається на двосторонніх стосунках, коли починається відбирання орденів. Коли починається розмова про Бандеру, що Україна не піде до ЄС, як Петру Порошенку говорив свого часу Ярослав Качинський. Це вже намагання використати історичну пам’ять заради політичного шантажу, і це неправильно. Країни можуть мати різні уявлення про історію. У всіх європейських країн різні уявлення про історію. Цей спільний підручник європейської історії, як ви розумієте, не віддзеркалює справжнього бачення кожної країни. Це такий компроміс. Можливо, ми через 20–30 років з поляками теж такого компромісу доб’ємося», — зазначив журналіст.

Портников також звернув увагу, що Україна і Польща вже рухаються шляхом пошуку компромісу, зокрема у питанні ексгумацій.

За його словами, попри заяви Варшави про те, що одну з могил жертв Волинської трагедії не вдалося знайти, остаточні висновки варто робити лише після завершення досліджень.

«Можливо, і не знайдуть, тому що може виявитися так, що цієї могили і немає. Це ж теж велика проблема — що багато подій Другої світової війни можуть тепер — коли ми отримаємо доступ до фактів, а не до міфів — зовсім інакше виглядати. І тоді теж доведеться відмовлятися від міфів, тому що одна справа — зняти художній фільм про Волинь, а інша — провести розкопки», — підсумував журналіст.

Раніше повідомлялося, що на тлі загострення двосторонніх історичних суперечок польська опозиція починає активно вимагати від уряду зупинити переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.

Ми раніше інформували, що міський голова Івано-Франківська розповів про труднощі з організацією оздоровлення дітей військових у Польщі.