Суспільство демонструє високий запит на мирні переговори, але значно розходиться в питанні допустимих поступок — соцопитування

Про це у четвер, 1 жовтня, йшлося на прес-конференції в ІА «Інтерфакс-Україна», проведеній Фондом досліджень майбутнього для презентації результатів свого соціологічного дослідження.

«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий запит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів з Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», – повідомила керівник проєктів Фонду Світлана Кушнір.

Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я (навіть із територіальними чи політичними поступками), 24,6% підтримують тимчасову «заморозку» по лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.

Разом з тим, питання допустимості територіальних втрат розділяє суспільство. Загалом територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% — «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% — «скоріше так»). 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% — «ні, за жодних умов», 20,9% — «скоріше ні»).

В блоці питань, пов’язаних з електоральними орієнтаціями та довірою до політиків, були отримані наступні результати: за рівнем довіри респондентів лідирують Валерій Залужний — 53,9% довіри (37,7% недовіри), Кирило Буданов — 49,3% довіри (42,8% недовіри), Михайло Драпатий — 48,6% довіри (31,3% недовіри), Володимир Зеленський — 39,4% довіри (53,6% недовіри).

На питання «Якби найближчої неділі відбувалися президентські вибори, за кого б ви проголосували?», серед тих, хто визначився та має намір голосувати, голоси розподілилися б наступним чином: Володимир Зеленський — 23,6% (17,2% серед усіх опитаних), Валерій Залужний — 22,7% (16,6%), Михайло Федоров — 8,5% (6,2%), Кирило Буданов — 8,4% (6,1%), Петро Порошенко — 7,3% (5,3%).

Інше питання стосувалося парламентських виборів. Серед тих, хто визначився з вибором, найбільшу підтримку отримують: умовні Партія Валерія Залужного — 19,0%, Партія Володимира Зеленського — 13,6%, Партія Михайла Федорова — 10,1%, Партія Кирила Буданова — 9,1%, «Європейська Солідарність» — 7,7%. Також до парламента могли б пройти політичні проєкти Ігоря Терехова (7,2%) та «Третя Штурмова» (5,6%), тоді як партія «Розумна політика» балансує на межі (4,9%). Далі йдуть партія «Азов» Дениса Прокопенка — 3,7%, «Батьківщина» — 3,0%, Радикальна партія Олега Ляшка — 2,4%, «Свобода» — 1,9%, партія «Християнський корпус» — 1,8%, партія «24 серпня» — 1,5% та інші.

«На тлі трансформації суспільних запитів електоральні настрої українців демонструють високу динаміку та водночас значну невизначеність. Наразі електоральне поле залишається остаточно не сформованим. А рівень підтримки ключових гравців та нових ініціатив свідчить про те, що поки не сформоване електоральне поле, шанси мають як старожили, так і нові політичні проекти», – сказав під час обговорення результатів опитування політтехнолог Олег Постернак.

«Це може свідчити про значний потенціал для переформатування політичних уподобань громадян у майбутньому. І навіть ті сили, які зараз мають один відсоток — можуть набрати прохідні п’ять», — зазначив політичний оглядач.

Опитування проведене 19–22 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI (Computer-Assisted Telephone Interviews) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів. Усього опитано 1,203 респондентів віком від 18 років у 23 областях України та м. Києві (на територіях, що контролюються урядом України та де функціонує український мобільний зв’язок; Луганська область у реалізованій вибірці не представлена). Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує ±2,9% з довірчою ймовірністю 95%.