Виплати українцям у Німеччині: у проросійській AfD вимагають змін

Майже пів мільйона українців у Німеччині отримують допомогу. Тим часом у сусідніх країнах біженці працюють значно частіше.

Таку заяву зробив представник партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Рене Шпрінгер у коментарі виданню Bild.

За інформацією, яка опинилася у розпорядженні німецьких ЗМІ, в Німеччині 483197 громадян України отримують допомогу Bürgergeld.

За повідомленням видання, дані про працевлаштування українців надав уряд ФРН у відповідь на запити Рене Шпрінгера.

На основі даних Федерального агентства праці Шпрінгер розрахував, що рівень зайнятості українських біженців у Німеччині становить 27,1%. За його словами, це значно нижче, ніж у низці інших європейських країн.

«Широко розрекламований „турборежим працевлаштування“ федерального уряду провалився», — заявив він Bild.

Політик від AfD вимагає припинити виплачувати українцям Bürgergeld і перевести їх на нижчий рівень допомоги відповідно до Закону про виплати шукачам притулку.

Водночас вимога змінити систему виплат та оцінка Шпрінгера щодо «провалу» працевлаштування є політичною позицією представника AfD, а не висновком німецького уряду.

Скільки українців у Німеччині працюють

За даними на лютий 2026 року, в Німеччині 325 498 працездатних українців мали роботу з обов’язковими внесками до системи соціального страхування. Ще 51 856 українців працювали за схемою Minijob — так званою «мініроботою».

За статистикою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), 2024 року рівень зайнятості українців у Німеччині становив 31%.

Для порівняння, у Польщі працювали 78% українців, у Литві — 72%, а у Великій Британії — 69%. У Чехії, Данії та Нідерландах цей показник також перевищував 60%.

Чому українці в Німеччині повільніше знаходять роботу

Економісти називають кілька причин такого рівня зайнятості українських біженців у Німеччині. Зокрема, йдеться про недостатню фінансову мотивацію до працевлаштування. В окремих випадках різниця між доходом від роботи та соціальною допомогою може бути недостатньо відчутною.

За даними Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB), на які посилається видання, Німеччина більше за деякі сусідні країни дотримується принципу «спочатку мова». Багато українців спершу навчаються на мовних та інтеграційних курсах, а вже після цього починають шукати роботу.

Ще одна проблема — догляд за дітьми. Більшість українських біженців у Німеччині — жінки, багато з них мають дітей, що може ускладнювати вихід на роботу.

На працевлаштування також впливають слабка ситуація на німецькому ринку праці та невелика кількість доступних вакансій. Окремою проблемою залишаються труднощі з визнанням українських дипломів і професійних кваліфікацій.

Скільки українцям виплачують у Німеччині

2026 року стандартна виплата Bürgergeld для самотньої людини становить 563 євро на місяць. Витрати на житло та опалення оплачуються державою додатково.

Видатки Німеччини на підтримку українців є значними. Лише 2024 року країна виплатила громадянам України близько 6,3 млрд євро базового забезпечення.

Водночас отримання Bürgergeld саме собою не означає, що людина не працює: частина одержувачів може мати дохід від роботи, який враховується під час розрахунку соціальної допомоги.

Що відомо про AfD

Зазначимо, що «Альтернатива для Німеччини» (AfD) — правопопулістська німецька партія, яка посідає критичну позицію щодо підтримки України.

За даними німецьких та інших європейських розвідувальних джерел, на які раніше посилалися інші ЗМІ, AfD отримувала підтримку з боку Росії, зокрема для кампаній у соціальних мережах.

Партія виступає за скасування санкцій проти РФ та відновлення постачання російських нафти й газу. Її представники також намагалися через суд домогтися припинення німецької військової допомоги Україні.

У передвиборчій програмі AfD на 2025 рік майбутнє України пов’язували з нейтралітетом і відмовою від вступу до НАТО та ЄС. Як зазначала раніше The Independent, з цього питання позиція партії навіть жорсткіша за позицію Дональда Трампа, який не вимагав від України відмовитися від європейської інтеграції.