Нарциси часто виставляють себе жертвами: психологи пояснили, як розпізнати маніпуляцію

Коли ми чуємо, що хтось є нарцисом, багато хто уявляє самовпевнену та егоїстичну людину, яка відкрито ставить себе вище за інших. Насправді ж усе значно складніше. Психологи зазначають, що одним із найефективніших інструментів людей із нарцисичними рисами є здатність зображати себе жертвами, тоді як їхнє оточення довгий час навіть не помічає справжньої ситуації.

Про це пише Egeszsegkalaus.

Як люди з нарцисичними рисами маніпулюють оточенням

• часто представляють себе жертвами, щоб викликати співчуття та вплинути на інших;

• наголошують лише на власних образах, замовчуючи або применшуючи свою роль у конфліктах;

• для сторонніх можуть здаватися приємними, харизматичними та доброзичливими, через що їхні справжні наміри складніше розпізнати;

• використовують співчуття інших, щоб відвернути увагу від власної відповідальності, а іноді застосовують і техніку газлайтингу;

• щоб об’єктивно оцінити конфлікт, важливо вислухати обидві сторони.

Вони роблять із себе мучеників

Після конфлікту такі люди можуть говорити виключно про власні страждання, майже не згадуючи про свою поведінку. Вони виставляють себе потерпілими, хоча справжніми жертвами нерідко є ті, хто живе поруч із ними.

Оточенню вони можуть розповідати, що їх постійно ображають, не розуміють або несправедливо звинувачують. Оскільки люди схильні співчувати тим, кого вважають жертвами, багато хто автоматично стає на їхній бік, навіть не почувши іншу сторону.

Переписують історію на свою користь

Фахівці пояснюють, що люди з нарцисичними рисами можуть переказувати конфлікти так, щоб виглядати у них більш позитивно.

Вони здатні опускати окремі деталі, перебільшувати інші або зміщувати акценти. Власні помилки применшують, натомість детально наголошують на недоліках опонента. Той, хто чує лише їхню версію подій, легко може повірити, що саме з ними вчинили несправедливо.

Зовні вони можуть бути дуже привабливими

Під час першого знайомства такі люди часто справляють надзвичайно позитивне враження. Вони ввічливі, уважні, харизматичні, добре спілкуються та випромінюють упевненість у собі.

Саме тому у разі конфлікту багато хто схильний довіряти саме їм.

Використовують співчуття як інструмент

Коли людина переконливо говорить про свої переживання, природно виникає бажання допомогти їй.

Саме тому буває складно помітити, що співчуття використовується для того, щоб відвернути увагу від власної відповідальності. У результаті почуття та досвід іншої сторони залишаються поза увагою.

Газлайтинг змушує сумніватися у собі

У психології добре відоме явище газлайтингу — коли людина систематично ставить під сумнів спогади, почуття чи сприйняття реальності іншої людини.

З часом постраждалий може почати сумніватися, чи справді все відбувалося так, як він пам’ятає. Подібна поведінка зустрічається як у стосунках між батьками й дітьми, так і між партнерами.

Чому їм так легко вірять

Більшість людей вважає, що інші чесно розповідають про власний досвід.

Якщо людина впевнено, емоційно та послідовно викладає свою версію подій, вона легко здобуває довіру оточення. Особливо тоді, коли інша сторона менш упевнена в собі, не може чітко висловити свою позицію або вже почала сумніватися у власних спогадах.

Не кожен нарцис однаковий

Психологи наголошують, що нарцисичні риси особистості та нарцисичний розлад особистості — це не одне й те саме.

У багатьох людей можуть бути окремі нарцисичні риси без наявності психічного розладу. Встановити діагноз може лише кваліфікований фахівець із психічного здоров’я.

На що варто звернути увагу

Якщо людина в кожному конфлікті представляє себе виключно жертвою, постійно звинувачує інших і ніколи не бере відповідальності за власну поведінку, до її слів варто ставитися критично.

Фахівці радять оцінювати будь-який конфлікт лише після того, як вислухані обидві сторони. Це допоможе уникнути помилкових висновків, зроблених на основі майстерно побудованої, але однобічної історії.

Раніше вчені з’ясували, що регулярний контакт із природою не лише знижує рівень стресу та покращує настрій, а й допомагає людям краще сприймати власне тіло. Масштабне дослідження за участю понад 50 тисяч людей із 58 країн показало: ті, хто частіше буває на природі, ставляться до себе з більшим співчуттям, рідше критикують свою зовнішність і загалом почуваються щасливішими. Дослідники пояснюють це тим, що природне середовище зменшує інформаційне перевантаження, допомагає мозку відпочити та послаблює негативне порівняння себе з іншими.