Удари по АЗС у Києві можуть мати іншу мету: «Флеш» попередив про головний ризик
Російські атаки на київські АЗС не мають призвести до паливної кризи.
Удари по АЗС України (ілюстративне фото)
Російські удари по автозаправних станціях у Києві не зможуть спричинити масштабну паливну кризу. Однією з цілей таких атак може бути створення паніки та штучного ажіотажу серед населення.
Про це заявив радник президента, фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов в ефірі телемарафону.
За його словами, після ударів по кількох АЗС Росія може намагатися через Telegram-канали поширювати панічні повідомлення, щоб кияни масово поїхали за пальним і самі створили черги та тимчасовий дефіцит.
«Коли він атакує кілька АЗС у Києві, він намагається, наприклад через Telegram-канали, створити таку паніку, щоб усі кияни купували паливо і це викликало дефіцит. Але паливний колапс у Києві таким чином зробити неможливо», — заявив «Флеш».
Він звернув увагу, що навіть після серйозних пошкоджень заправки здатні досить швидко частково відновлювати роботу.
За словами експерта, після атак в інших регіонах замість повноцінних АЗС із магазинами вже за кілька днів могли з’являтися спрощені пункти — невелике приміщення та одна паливна колонка, яка дозволяла продовжувати заправляти автомобілі.
«Паливо зберігається під землею, його дуже важко атакувати. І наш бізнес дуже швидко робить висновки та знаходить рішення, щоб люди мали можливість отримувати пальне», — пояснив він.
На думку «Флеша», Росія намагається передусім спровокувати психологічний ефект і повторити в Україні ситуацію з великими чергами на заправках, які раніше виникали у самій РФ.
Навіть у разі знищення частини інфраструктури повноцінних АЗС, зазначив він, замість них можуть оперативно облаштовувати спрощені пункти видачі пального з окремими колонками.
Чи загрожує Україні дефіцит пального
Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн заявив, що удари РФ по окремих АЗС не спричинили дефіциту бензину чи дизпального в Україні.
За його словами, в країні працюють близько 5–6 тисяч заправок, а після російських атак не відновили роботу лише 5–10 об’єктів — менш як 1%.
Водночас більший ризик для ринку можуть становити системні удари по маршрутах постачання, складах та іншій паливній логістиці.