Українці запасаються продуктами: що купують найчастіше і чи варто готуватися до дефіциту

Крупи, консерви, борошно та олію українці почали активніше купувати про запас. Особливо помітна ця тенденція в онлайн-торгівл, за останній місяць кількість замовлень деяких продуктів зросла в рази, а покупці дедалі частіше беруть великі упаковки або одразу кілька одиниць товару.

Фахівці розповіли, що зараз купують найбільше онлайн та чи справді варто робити великі запаси.

Що українці купують зараз найбільше

Крупи стали замовляти більш ніж удвічі частіше

Найбільше зростання зафіксували в категорії круп. За даними маркетплейсу Prom, протягом останнього місяця кількість їхніх замовлень була у 2,2 раза більшою, ніж за аналогічний період минулого року.

Найчастіше замовляють гречку, рис, вівсяну та пшеничну крупи. Збільшилася й сума, яку покупці витрачають за одне замовлення, середній чек у цій категорії сягнув 529 грн — на 35% більше, ніж торік.

Консерви також купують активніше

Помітно збільшився попит і на консервовані продукти. Кількість замовлень на Prom зросла в 1,7 раза, а середній чек — приблизно на третину і тепер становить 870 грн.

Серед популярних товарів — тушковане м’ясо, тунець, кілька в томатному соусі та томатна паста.

Інтерес до цієї категорії цілком зрозумілий, консерви довго зберігаються, більшість із них не потребує холодильника, а частину можна їсти без додаткового приготування. В умовах можливих перебоїв з електроенергією такі продукти зручно мати вдома.

Борошно й олію теж беруть про запас

Борошно протягом останнього місяця замовляли майже в 1,5 раза частіше, ніж за той самий період минулого року. Найчастіше обирають пшеничне борошно вищого та першого ґатунків, а середній чек становить 574 грн.

Кількість замовлень рослинної олії зросла на 41%. Середній чек у цій категорії становить 736 грн. Окрім звичної соняшникової, купують також ріпакову олію, причому деякі покупці замовляють продукцію ящиками.

Ще на 27% збільшилася кількість замовлень сублімованої їжі та продуктів швидкого приготування. Серед популярних позицій — вермішель швидкого приготування.

Чому українці почали робити запаси

Зростання попиту відбувається на тлі російських ударів по складській та логістичній інфраструктурі. Через руйнування великих об’єктів торговельним мережам доводиться перебудовувати систему постачання продуктів.

За словми першого заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького втрачено близько 90% сучасних складських потужностей для зберігання продовольства внаслідок російських атак.

Після їхнього пошкодження продукцію доводиться доставляти іншими маршрутами, частіше невеликими партіями або безпосередньо від виробників.

Чи справді Україні загрожує дефіцит продуктів

Попри проблеми зі складами, наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит базових продуктів. В Україні достатньо продовольства для забезпечення внутрішнього споживання, а головним викликом залишається його зберігання та доставка до магазинів.

Водночас у конкретних магазинах можуть виникати тимчасові перебої з окремими товарами або скорочуватися асортимент. Якщо до логістичних проблем додається різке збільшення покупок, полиці можуть спорожніти швидше, ніж магазин встигне отримати наступну партію.

Така ситуація може виглядати як дефіцит, хоча сам продукт у країні є.

Чи подорожчають продукти через нову логістику

Перебудова постачання неминуче створює додаткові витрати. Після втрати великих розподільчих центрів торговельним мережам доводиться шукати інші склади, змінювати маршрути, розподіляти запаси між кількома майданчиками або організовувати доставку безпосередньо від виробників до магазинів. Тому певне зростання цін можливе, однак прогнози щодо його масштабів відрізняються.

За оцінкою міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, перебудова логістики може додати до вартості продуктів у середньому близько 2,5% по Україні. Він наголосив, що це загальна оцінка для продовольчих товарів, тоді як ціни на окремі продукти можуть змінюватися по-різному.

Представники ринку допускають і помітніше подорожчання. За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової, через удари по складах витрати на логістику сухих продуктів можуть зрости на 15–25%, а охолоджених — на 35–50%. У роздрібній ціні це може дати приблизно 3–5% подорожчання сухих продуктів і 7–12% — охолоджених.

Найвразливішими в такому разі будуть продукти, для яких потрібні холодильні склади та безперервне дотримання температурного режиму. З крупами, макаронами чи консервами організувати альтернативне зберігання простіше, ніж, наприклад, із молочною, м’ясною або іншою охолодженою продукцією.

Є й стриманіші галузеві оцінки. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначав, що близько 75% виробників не мають ресурсів для повноцінного переходу на прямі поставки в магазини. За його оцінкою, перехід до такої моделі може збільшити кінцеву вартість продукції приблизно на 1–5%.

Чи потрібно зараз купувати продукти ящиками

Мати вдома певний запас продуктів в умовах війни доцільно. Він може знадобитися не тільки через проблеми з постачанням, а й у разі тривалого відключення електроенергії або ситуації, коли кілька днів немає можливості дістатися магазину.

Проте нинішня ситуація не дає підстав скуповувати їжу на багато місяців. Тарас Висоцький заявляв, що через удари по складах немає необхідності збільшувати звичні домашні запаси й формувати резерв більш ніж на місяць.

Практичніше мати вдома продукти, які родина справді їсть і які можуть довго зберігатися, крупи, макарони, консерви, олію та інші звичні товари. Частину запасу краще формувати з їжі, яка не потребує холодильника та складного приготування.