Заморожені активи Росії: Україні та партнерам треба поспішати — чи наважиться ЄС забрати гроші Путіна

Вперше про бюджетний розрив у $27 млрд повідомив Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами наприкінці серпня. Український президент пояснював, що на початку року Міноборони використало частину грошей, передбачених на друге півріччя. Тож зараз додатково потрібні майже $20 млрд на зарплати військовим, сім’ям загиблих та на інші напрямки. Ще біля $8-10 млрд — для належного початку 2027 року, щоб заздалегідь спрямувати кошти на забезпечення армії зброєю та всім необхідним.

За словами прем’єра Сергія Корецького, ситуація з державними фінансами близька до критичної. Крім дефіциту бюджету Міноборони, лише за два тижні через російські атаки на український бізнес, які не припиняються, бюджет може недорахуватися близько 70 млрд грн податкових надходжень. Деякі народні депутати заявляли, що через гострий дефіцит коштів зараз фінансуються лише найважливіші статті держбюджету, а тих грошей, які є, може навіть не вистачити на два місяці зарплат військовим.

На тлі гострої бюджетної кризи Верховна Рада нарешті проголосувала сім критично необхідних проєктів (всього мова про 42 урядові рішення та 27 законопроєктів) для продовження міжнародної фінансової допомоги — $29,5 млрд за різними програмами ЄС, МВФ, Світового банку та інших. Паралельно Київ закликає європейських партнерів відновити обговорення можливості використання російських заморожених активів для потреб Сил оборони України, левова частка яких — 194 млрд євро — зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Минулого року через опір Бельгії та ще кількох країн-членів ЄС провалив відповідне рішення. Не в останню чергу через позицію адміністрації Трампа. Але не все втрачено. Чи є шанс домовитися? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Список реформ: Україні та ЄС варто поспішати

У серпні Україна звернулася до союзників із проханням допомогти закрити бюджетний розрив Міноборони у $27 млрд. Згодом очільник відомства Євгеній Хмара під час зустрічі з журналістами заявив, що представить партнерам чіткий план ведення війни, щоб отримати додаткове фінансування — другу частини кредиту ЄС на 45 млрд євро, який Україна має отримати лише наступного року.

За інформацією The New York Times, запит Києва на додаткове фінансування здивував і стурбував багатьох європейських чиновників, які не очікували такого великого дефіциту бюджету. У приватному порядку, як пише видання, партнери ставили під сумнів ефективність витрачання коштів. Пізніше Брюссель погодився відступити від правила «купуй європейське» й спрямувати $3,2 млрд із кредиту Євросоюзу на 90 млрд євро на закупівлю американських «петріотів» на тлі гострого дефіциту ракет-перехоплювачів у Сил оборони.

Проте ширший запит Києва ЄС ще розглядає, направивши лист із переліком законів, які Україна має ухвалити для отримання фінансування за різними програмами Євросоюзу цього року, про що говорив прем’єр Корецький. Сім із необхідних законопроєктів Верховна Рада ухвалила у середу, 16 вересня, зокрема й скандальний документ про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро (7650 грн). Проте близько двадцяти законопроєктів ще очікують голосування.

Тож народним депутатам варто поспішати, щоб Україна встигла отримати необхідне міжнародне фінансування для покриття дефіциту Міністерства оборони. До того ж, є ще один фактор, який працює не на користь України, і який треба враховувати. Це вибори в ключових для нас європейських країнах, які вже впливають на дискурс щодо подальшої підтримки Києва з боку ЄС.

По-перше, на початку вересня на місцевих виборах в німецькій Саксонії-Ангальт перемогла проросійська «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка має перший рейтинг по країні. Співголова AfD Аліса Вайдель вже заявила, що допомогу Україні треба скоротити, а соціальні виплати українцям у ФРН переглянути. До чергових виборів у Німеччині ще далеко, проте про можливу відставку канцлера Фрідріха Мерца говорять все частіше.

По-друге, вже навесні наступного року у Франції відбудуться президентські вибори. Лідерка ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, кандидатка в президенти Франції, яка має перший рейтинг по країні, теж виступає проти фінансової допомоги Україні, закликаючи скликати міжнародну мирну конференцію.

«Або НАТО вступить у цю війну, і це буде Третя світова війна, або ми станемо свідками столітньої війни», — заявила Марін Ле Пен.

По-третє, у Польщі, де парламентські вибори мають відбутися восени 2027 року, дві ультраправі й проросійські партії «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської» мають майже 23% підтримки. Вони теж виступають за зупинку допомоги Україні, бо, на їхню думку, саме це втягує Польщу у війну з Росією.

Російські заморожені активи: ЄС має альтернативний шлях

На тлі великого розриву українського бюджету, а також несприятливої економічної ситуації в країнах-членах ЄС, яку підігріває світова енергетична криза через програну США війну проти Ірану, Київ закликає європейських партнерів відновити дебати щодо використання російських зморожених активів. Ініціативу підтримали Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща. За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, це має бути використання заморожених активів Центробанку РФ.

Минулого року, в розпал відповідних дебатів всередині ЄС, ТСН.ua писав, що в перші дні від початку російського повномасштабного вторгнення Захід заморозив активи Центробанку РФ на майже 300 млрд євро. Левова частка цих грошей — 194 млрд євро — зберігається в бельгійському центральному депозитарії Euroclear. У 2025 році Євросоюз обговорював надання Україні «репараційної позики» на 140 млрд євро. Забезпечити її пропонувалося знерухомленими активами ЦБ РФ. Проте рішення заблокувала Бельгія разом із низкою інших країн. Тож Євросоюз затвердив для України 90 млрд євро кредит на 2026-2027 роки під гарантії бюджету ЄС, який Київ має повернути лише після виплати Росією репарацій.

Нещодавно міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що питання використання російських заморожених активів «обговоренню не підлягає — двері зачинені». Натомість в Європарламенті вважають, що одна країна не може тримати всіх інших у заручниках, адже іншого рішення, окрім як використати заморожені активи російського Центробанку для продовження підтримки України на тлі скорочення бюджетних доходів країн-членів ЄС, немає. Вже 122 депутати Європарламенту підписалися під листом до Єврокомісії, Європейської ради та лідерів ЄС щодо відновлення переговорів про використання знерухомлених активів ЦБ РФ для фінансування України та її оборони.

За інформацією Financial Times, в ЄС мають альтернативний шлях — перемістити заморожені активи ЦБ РФ із бельгійського Euroclear до окремої структури ЄС. Це може зняти ризики безпосередньо для Бельгії, яка боїться майбутніх судових позовів з боку Росії. До того ж, минулого року адміністрація Трампа здійснювала тиск на окремі європейські уряди щодо російських заморожених активів. США просили їх не чіпати, бо сподівалися укласти з Путіним угоду за рахунок поступок з боку України. Проте, як бачимо, навіть умова «збереження» активів ЦБ РФ знерухомленими не є достатньою умовою для Кремля припинити вогонь принаймні на якийсь час.