Біженців хочуть депортувати, а політики говорять про нову війну: скандал між Україною та Польщею набирає обертів

Відносини між Україною та Польщею переживають глибоку кризу, яка загострилася на початку червня 2026 року через розбіжності в поглядах на спільні історичні події та позбавлення українського президента Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — ордена Білого Орла. Конфлікт уже вийшов за межі дипломатичних кабінетів, спровокувавши гучні заяви політиків, заклики до депортації біженців та ускладнення процедур перебування українців за кордоном.

ТСН.ua зібрав усі подробиці конфлікту.

На тлі міждержавного скандалу польський ультраправий політик і колишній член партії «Право і справедливість» (PiS) Януш Ковальський виступив із радикальною ініціативою. Він закликав владу негайно повернути всіх українських громадян на батьківщину.

«Українці, які підтримують ідеологію УПА, несуть небезпеку для Польщі. Всі мають якнайшвидше повернутися в Україну! Час розпочати програму повернення українців з Польщі в Україну. Всі мають повернутися туди», — заявив політик на своїй офіційній сторінці у Facebook, прикріпивши фото із Зеленським.

Ковальський також влаштував опитування серед громадян Польщі щодо доцільності відправлення біженців додому. За добу допис набрав понад 20 тисяч вподобань, викликавши розкол у коментарях. Частина поляків підтримала ініціативу, називаючи українців «невдячними та небезпечними людьми».

Вони стверджували:

• «Тому що вони хамлять полякам, вони проявляють зневагу і забагато руйнувань і пожеж! Це невдячні люди.

• «Молоді українці рухаються до фашизму, показали це на НАШОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ СТАДІОНІ, Осквернили місце. Тож їм не раді.»

• «Звичайно, нехай повертаються в Україну, якщо їм тут не влаштовує».

Водночас інша частина коментаторів виступила проти, критикуючи політика з гумором. У Мережі зазначали:

• «За цим міркуванням іноземні країни мають викидати і поляків. Поляки працюють у всьому світі, хочуть, щоб до них ставилися справедливо, а інші хочуть працювати в обмін на нас, ніякої толерантності.»

• «Я не згоден. Людей не депортують просто так. Ми не радянська Росія.»

• «Час розпочати програму Ковальських у космос».

Варто додати, що раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск уже застерігав опозиціонерів у Сеймі, зокрема й Ковальського, від розпалювання антиукраїнських та ксенофобських настроїв.

Чи справді в Польщі готуються до війни з Україною

Політичні дискусії у Польщі набули неочікуваного повороту. Тамтешні політики закликають державу готуватися до можливого конфлікту з Україною після завершення нинішньої війни з Росією та паралельно покращити відносини з Москвою. Такі твердження з’явилися у статті польського видання Myśl Polska під авторством політика, історика і публіциста Пшемислава Пясти.

Свої висновки автор пов’язав із рішенням колишніх президентів України Леоніда Кучми, Віктора Ющенка та Петра Порошенка відмовитися від польських державних відзнак, охарактеризувавши це як «жест відкритої ворожості щодо Польщі». Автор підкреслив, що Польща нібито стала для України «більшим ворогом, ніж Росія».

Також у статті висловлюється припущення, що після закінчення війни Україна збереже потужний військовий ресурс, тому Польщі варто брати до уваги потенційні виклики для власної безпеки. На думку Пясти, не виключений сценарій, за якого Київ шукатиме нового зовнішнього супротивника.

Окремий акцент у статті зроблено на українській громаді в Польщі. Автор виступив за активізацію роботи контррозвідки щодо українських організацій, перевірки мігрантів та депортацію осіб, які порушують закон або не здатні підтвердити походження своїх доходів. Ба більше, у публікації автор закликав до покращення польсько-російських відносин. На його переконання, Варшава не повинна одночасно залишатися в конфронтації і з Москвою, і з Києвом. Він також зазначив, що чинний курс польської влади стосовно Росії потребує перегляду.

Скасування статусів PESEL UKR для біженців

Поки опозиція робить гучні заяви, українці в Польщі дедалі частіше стикаються з реальними адміністративними труднощами. За інформацією видання Dziennik Gazeta Prawna (DGP), занепокоєння висловлюють польські роботодавці та бізнес-організації, адже нашим співгромадянам усе частіше відмовляють у статусі тимчасового захисту (PESEL UKR).

Замість статусу UKR, який гарантує право на легальне проживання, роботу та медичну допомогу, чиновники все частіше присвоюють статус NUE. Органи влади пояснюють це тим, що люди прибувають не з регіонів, де тривають активні бойові дії, тому нібито не мають права на тимчасовий захист. Установи почали прискіпливіше перевіряти підстави для в’їзду — чи рятується особа від війни, чи керується економічними мотивами.

З подібними проблемами стикаються і ті українці, які раніше вже мали статус UKR, але втратили його через тривалу відсутність у Польщі. Після повернення відновити його стає вкрай важко. Попри те, що спрощені умови працевлаштування (на підставі повідомлення роботодавця) залишаються доступними і за безвізового режиму чи іншого статусу PESEL, зміна підходу чиновників суттєво ускладнює всі процеси.

Яким шляхом пішла Польща

Дипломатичне протистояння спробували врегулювати на рівні Брюсселя, проте польська сторона відкинула цю можливість. Речник польського уряду Адам Шлапка під час пресконференції у Варшаві офіційно відхилив пропозицію Європейської комісії допомогти у вирішенні суперечки з Києвом. Перед цим речниця Єврокомісії Паула Піньйо заявила про готовність інституції виступити медіатором, наголосивши, що від нинішньої конфронтації виграє лише російський диктатор Володимир Путін.

«Я думаю, що у відносинах між Польщею та Україною ми не потребуємо посередництва, але в інтересах обох держав деескалувати цю суперечку, адже у нас є багато спільної роботи», — заявив Шлапка.

Попри суперечки, прикладом співпраці Шлапка назвав масштабну Конференцію з питань відновлення України (URC 2026), яка розпочинається у Гданську та присвячена економічній і оборонній допомозі Києву. Замість президента Володимира Зеленського, чий візит скасували після скандалу з орденом, українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Що каже Туск та чи правильним було рішення скасувати візит Зеленського

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на початку засідання уряду заявив, що усвідомлює всю складність відносин, проте не збирається підігравати емоціям заради рейтингів.

«Незалежно від того, що кажуть опитування та дослідження громадської думки, а також враховуючи стратегічну безпеку та інтереси Польщі, я жодним чином не сприятиму розпалюванню цієї напруженості. В довгострокових інтересах Польщі — будувати найкращі можливі відносини, побудовані на баченні майбутнього, а не на травмах минулого», — наголосив Туск.

Він також додав, що у польсько-українських справах «обидві сторони повинні знати, що варто бути порядними. Побудова добрих стосунків — це не лише вияв порядності у важкі часи, у часи війни, але й це окупається».

У свою чергу міністр-координатор з питань спецслужб Польщі Томаш Семоняк назвав рішення Володимира Зеленського не їхати особисто до Гданська правильним. Так він відреагував на критику голови Управління міжнародної політики при Адміністрації президента Марчина Пшидача, який заявив, що відсутність Зеленського «виставляє прем’єра Туска на посміховисько».

«Мені не подобаються ці дописи Пшидача. Якщо хтось є головним дипломатом президента, він повинен дотримуватися певних правил. Це ж не якийсь дворовий пінг-понг. Сьогодні, як вчора зазначав прем’єр-міністр Дональд Туск, за цих обставин це правильне рішення, яке сприяє зняттю напруги. Не буде напруги, пов’язаної з тим, що присутній президент Зеленський. Контекст УПА та історії домінував би на цій конференції, бо ви, журналіст и, при кожній нагоді детально розпитували б Зеленського про це», — пояснив Семоняк в ефірі Polsat News, нагадавши, що Юлія Свириденко є «дуже важливою особою в Україні».

В МЗС України в коментарі ТСН.ua також підтвердили, що формат заходу не вимагає обов’язкової особистої присутності і очільника відомства Андрія Сибіги, оскільки акцент зміщено на урядовий, економічний, інфраструктурний та гуманітарний виміри.

«Пророблена велика робота і ми розраховуємо на серйозні плоди. Наша мета — уникнути непотрібної політизації цього міжнародного заходу, сфокусуватися на прагматиці та конкретних рішеннях на підтримку України та українців в умовах, коли це особливо необхідно, на п’ятому році повномасштабної агресії РФ», — повідомили в українському МЗС.

Що думають з цього приводу українці

Попри жорсткі заяви окремих польських політиків, самі українці демонструють виключно прагматичний підхід до вирішення конфліктів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у червні 2026 року.

Згідно з дослідженням, абсолютно переважна більшість громадян — 90% українців — підтримують конструктивний підхід до вирішення історичних суперечок. Зокрема, 57% респондентів вважають, що кожна країна може мати власний погляд на історію і не повинна втручатися в те, як інша країна її бачить. Ще 33% опитаних висловилися за те, що обидві держави мають прагнути створити спільний погляд через взаємні компроміси та роботу спільних комісій істориків, а не політиків.

Лише 5% обрали конфронтаційні шляхи: з них тільки 1% вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі, а 4% хочуть, щоб Варшава повністю прийняла українську версію історії.

У КМІС підкреслили, що такі результати перегукуються з минулими дослідженнями за вересень-жовтень 2023 року. Тоді 55% українців зазначали, що Україна не повинна узгоджувати політику вшанування героїв із сусідами, а 60% вважали, що й сусідні держави не мають диктувати свої умови Україні. Більшість українців стабільно займають позицію взаємного невтручання в історичну політику одне одного.