Токсичне повітря і забруднена вода: через війну Росії в Україні можуть спалахнути страшні хвороби

Масштабні пожежі, які спалахують після щоденних російських ударів, викидають в атмосферу тисячі тонн токсичних речовин. Горіння є ключовим чинником катастрофічного забруднення довкілля. В Україні вже зафіксовано тисячі фактів екоциду з боку Росії — це цілеспрямоване нищення екосистем, а також отруєння води й повітря.

Чим ми насправді дихаємо після чергових вибухів та чим це загрожує українцям у майбутньому — досліджувала кореспондентка ТСН Валентина Доброта.

Вимірювання невидимої загрози: що знаходять у повітрі та ґрунті у столиці

Поблизу дитячого майданчика у спальному районі Києва фахівчиня Центру контролю і профілактики хвороб Лідія Тимошенко разом із колегою розгортає обладнання для забору проб повітря.

«Вимірюємо вміст формальдегіду, оксидів азоту, вуглецю і сірки. Це у нас такий пробовідбірник: він має спеціальний насос, через який прокачується повітря, а спеціальний фільтр ловить пил, водночас поглиначі визначають рівень формальдегіду», — пояснює вона.

За п’ять годин до цих вимірювань у Києві стався черговий «приліт». Чорний токсичний дим вітер гнав саме в цей бік. Окрім повітря, експерти відбирають проби ґрунту безпосередньо біля лавок і там, де граються діти. Надалі землю досліджуватимуть на вміст нафтопродуктів, хлоридів та небезпечних важких металів: свинцю, кадмію, міді й цинку.

Після вибухів викришений бетон, дахові покриття та інші продукти горіння перетворюються на найдрібніший пил, який здатний проникати не лише глибоко в дихальну систему, а й безпосередньо у кровотік. Майже кожен помічав: після обстрілу в повітрі стоїть гострий запах гару, летить сажа, з’являються нудота, головний біль і подразнення у горлі.

Трагедія деокупованих сіл: смерть від раку після горіння техніки

Про те, як позначається проживання серед суцільних згарищ, розповідає Лариса Пихно. Окупація застала її матір у селі Велика Дорога на Чернігівщині. З першого дня захоплення села загарбники перетворили місцевих жителів на живий щит, розташувавши свою техніку безпосередньо у дворах і на городах. Під час одного з боїв там вщент згоріло близько трьох десятків одиниць ворожої бронетехніки.

«У перший день мама нарахувала понад 500 танків. Пожеж було дуже багато», — згадує пані Лариса.

Уже за кілька років після деокупації у селі почали масово помирати люди — переважно від раку легень.

«Через два будинки праворуч помер молодий чоловік, у нього лишилися малі діти — просто так помер від раку легень. Навпроти нас медсестра Зіна, яка робила уколи по всьому селу, теж померла від раку легень. Такі молоді… І так почали люди помирати просто від раку. Щоб з чимось пов’язати, спочатку ходили чутки, ніби якась відьма завелася. Але якщо логічно мислити — обстріли були страшні», — ділиться вона.

Її 63-річна мати Надія померла раптово. Біль у спині спочатку списували на важку фізичну працю. Після її смерті пані Лариса зробила тест на генетичну онкосхильність, який показав відсутність спадкового раку. Жінка переконана: це наслідки війни.

Досвід світових конфліктів і загроза важких металів

Запорізький онколог Олексій Ковальов зазначає: як пожежі після щоденних обстрілів вплинуть на здоров’я українців, можна прогнозувати на основі досвіду країн, де точилися інтенсивні війни. В’єтнам, Ірак, Афганістан, Сирія, Балкани — в кожній із цих країн спостерігався сплеск захворюваності на рак легень, печінки, підшлункової залози та меланому. А захворюваність на рак шийки матки в повоєнному В’єтнамі зросла на приголомшливі 360%.

«На початку XX століття рак легень був надзвичайно рідкісною хворобою — в усьому світі було відомо лише про 300 випадків. А після Першої світової війни захворюваність зросла в тисячі разів. Після Другої світової вона знову стрімко пішла вгору. Для України рак легень — це велика проблема. В північних районах Іраку, які найбільше постраждали від авіаційних і ракетних ударів, через 5–10 років розпочалося різке зростання захворюваності на рак молочної залози», — наголошує завідувач кафедри онкології та онкохірургії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олексій Ковальов.

Свої дослідження проводить і бойовий медик добровольчого батальйону «Госпітальєри» Руслан Мелешко. Він відбирав проби ґрунту на лінії фронту: після влучання КАБів на Запоріжжі, з місця горіння танка в Кураховому на Донеччині та з деокупованої Київщини.

«Основне забруднення йде не стільки від вибухових речовин чи дії ракет та авіабомб, скільки з тих місць, де горіла техніка. Найбільше засмічення ґрунтів важкими металами відбувається саме там, де були підбиті танки або згоріла інша техніка. Це загальний метал, який горить: там є мікросхеми, різні номенклатури металів, акумулятори зі свинцем і цинком. Усе це потрапляє в нашу землю», — застерігає Руслан Мелешко.

Найвища концентрація важких металів спостерігається безпосередньо під точкою горіння, і згодом усі ці отруйні речовини потрапляють у ґрунтові води. У Великій Дорозі люди вже скаржилися, що вода стала каламутною та набула дивного присмаку, а на землі, де горіла бронетехніка, люди змушені вирощувати городину.

Дрібнодисперсний пил: як отрута потрапляє у кров

У лабораторії Центру контролю і профілактики хвороб відібраний у Києві ґрунт пересівають та просушують, а також обраховують вагу пилу на фільтрах. Під час вимірювань його концентрація виявилася в межах норми завдяки вітряній погоді та великій кількості дерев. Втім, формальдегід у повітрі присутній.

«Раніше формальдегід міг взагалі не виявлятися. Він має властивість поступово накопичуватися в організмі, що загрожує розвитком проблем із дихальною системою та подразненням очей. Це небезпечна речовина», — зазначає Лідія Тимошенко.

Пульмонологиня Світлана Гук пояснює: великі частки пилу й сажі осідають на верхніх дихальних шляхах і легко виводяться. Натомість невидимий мікроскопічний пил становить значно більшу небезпеку.

«Повітря на вигляд може бути доволі прозорим і без запаху, але ці частинки міститимуться у ньому. Вони підступним чином проникають у найвіддаленіші ділянки бронхів, потрапляють в альвеоли і навіть у кров. Саме з цією властивістю пов’язують зростання кількості судинних захворювань, навіть інфарктів та інсультів у людей, які зазнають тривалого впливу такого пилу», — застерігає керівниця Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія» Світлана Гук.

За словами експертки Аріни Петросян, токсичні дрібнодисперсні частинки (менше 2,5 мікрона) після пожеж можуть висіти в повітрі та переноситися вітром на великі відстані протягом доби, особливо за умови спеки й безвітря.

Як захистити себе: правила безпеки

Щоб мінімізувати ризики для здоров’я під час і після обстрілів, фахівці радять дотримуватися таких правил:

• Носити респіратор: завжди мати з собою медичний респіратор із клапаном (ВМП), який захищає від дрібного пилу.

• Моніторити якість повітря: стежити за показниками у спеціальних мобільних застосунках і за високого рівня забруднення не виходити на вулицю.

• Зачиняти вікна і робити прибирання: проводити регулярне вологе прибирання в оселі та зачиняти вікна під час задимлення.

• Правильно евакуюватися: якщо ви опинилися біля епіцентру вибуху, залишати будівлю потрібно проти вітру (якщо дим рухається на схід, виходити треба на захід), щоб не йти разом із токсичною хмарою.

Лікарі підкреслюють: поєднання постійного стресу, безсонних ночей і забрудненого довкілля створює ефект «бомби уповільненої дії». Зменшити цей негативний вплив допоможуть регулярні онкоскринінги, відмова від тютюну та алкоголю, а також виховання здорових звичок у дітей.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЧИМ МИ ДИХАЄМО ПІСЛЯ ПРИЛЬОТІВ? Як токсичні пожежі впливають на українців