Коли потрібно позбавлятися мами

Але настає час, коли мами потрібно... позбавлятися. Коли і навіщо потрібно це робити? На запитання відповідає вчитель із багаторічною практикою, майстер, який володіє древніми енергетичними практиками і знаннями, що пройшов навчання в університеті "Єдності" в Індії, Діана Щербанська.

Сім'я – модель майбутнього життя

Вже ні для кого не секрет, що сім'я, в якій ми народжуємося і виростаємо, впливає на все наше подальше життя – як у прямому, так і в переносному сенсі. Зрозуміло, що у всіх сенсах приємніше, якщо твої батьки – люди інтелігентні, освічені й заможні, адже вони можуть дати своїм дітям набагато більше моральних і матеріальних благ, ніж маргінали.

Однак є й ще один нюанс, який не можна не враховувати: наші стосунки з найближчими родичами створюють моделі поведінки, які ми потім використовуємо у житті. Так, стосунки з братами і сестрами визначають наші стосунки з іншими людьми – починаючи з одногрупників в дитячому садоньку і закінчуючи колегами на роботі і бабусями на лавці біля під'їзду. Якщо вам вдавалося знайти спільну мову з мешканцями своєї дитячої, з усіма іншими теж не виникне проблем, і навпаки. Батько – наш перший чоловік, що формує наші стосунки з протилежною статтю, саме на ньому ми відточуємо свої вміння у стосунках з чоловіками – від першого і до останнього свого кохання.

"Мама – головне слово"

Але, звичайно ж, роль матері в житті будь-якої дівчинки – особлива навіть на тлі інших членів сім'ї. З одного боку, вона вводить нас в жіночий світ, в якому ми будемо існувати все життя: вчить – як усвідомлено, так і неусвідомлено, на власному прикладі – мистецтва догляду за собою, домашнього господарства, виховання дітей, спілкування з чоловіками і багато чому іншого. До речі, таким самим чином батько вводить у чоловічий світ синів, але наша розмова не про це. Після того як мама введе нас у жіночий світ і зробить все, щоб ми почувалися впевнено, вона стає... нашою суперницею, і нам потрібно неї позбутися.

Гормони у підлітковому віці

На щастя, йдеться не про фізичне усунення, інакше в світі не залишилося б жінок, які народили і виростили дочок, а про те, щоб вийти з-під її впливу. У більшості випадків про це піклується природа, яка так влаштувала жіночий організм, що в підлітковому віці в ньому починається гормональна перебудова. Поряд із фізіологічними змінами мають місце і моральна трансформація – дівчинка починає бунтувати, доводити, що вона доросла і самостійна і цілком може обійтися без опіки дорослих.

Переважній більшості дівчаток підліткового віку вдається вирватися з-під маминого впливу і авторитету, довівши – перш за все самим собі, що вони гарніші, розумніші, жіночніші, успішніші – перелік можна продовжувати довго, все одно кожна вибирає той аспект, який актуальний для неї особисто. Якщо мама не сама досконалість, її рано чи пізно вдається перевершити, і після цього дівчинка підліток може вважатися успішною жінкою, чого вона, власне кажучи, і домагалася. Після цього знову можна з розкритими обіймами приймати маму в своє життя, як  найближчу людину, якою вона є.

Матусина донька

Що відбувається з тими, кому не вдалося вийти з-під маминого впливу? Якщо мати авторитарна і деспотична, не кожна донька зможе подолати її опір. Навіть зараз, читаючи все, що написано вище, багато хто про себе, а хто і в голос – обуриться: "Як можна таке говорити, коли йдеться про матір?!" Ось тільки стати повноцінною жінкою, не ставши краще своєї мами, не обігнавши її хоча б у кількох – а ще краще, у всіх аспектах, ні в кого не вийде. Що залишається? На все життя залишитися вічною дитиною – матусиною дочкою, яка всі свої вчинки буде звіряти з ненькою – навіть подумки радячись з нею в будь-якій життєвій ситуації. Становище, прямо скажемо, негідне заздрості, але, можливо, комусь воно підходить.

Олександра Волошина