Як вийти з ролі жертви

Крок перший – усвідомити проблему

У будь-якій справі головне – усвідомити, що відповідна проблема у вас є. А якщо це так, її потрібно вирішувати. Як? Це наступне запитання, на яке вам потрібно буде знайти відповідь. Роль жертви у цьому сенсі – не виняток: якщо ви розумієте, що граєте її у своєму житті і, більше того, вона вам заважає, вважайте, півсправи вже зроблено. Можна сказати, що з основним – зі стратегією – ви визначилися, все решта – тактика, яку потрібно розробити, – самостійно або за допомогою фахівця-психолога.

Крок другий: взяти відповідальність за своє життя на себе

Жертва завжди хоче, щоб за її життя відповідали, оскільки вона сама, така бідна і нещасна, зробити це просто не в змозі. Мало того, що це значно полегшує життя, оскільки самій жертві не потрібно докладати жодних зусиль для вирішення нагальних життєвих питань і проблем, так ще й відкриває широкий простір для маніпуляцій – в разі чого завжди можна сказати людині, що їй допомагала: "А якби не ти, все могло б скластися добре!" Але попри всю зручність такого стану, тим, хто хоче вийти з ролі жертви, потрібно навчитися брати відповідальність за своє життя на себе: самостійно вирішувати, як вчинити, і відповідати за кожен свій вчинок, якщо він виявиться помилковим.

Крок третій: припинити звинувачувати інших

З другим кроком безпосередньо пов'язаний третій – потрібно припинити в усіх своїх неприємностях, проблемах і бідах звинувачувати інших людей – батьків, чоловіків і дружин, співробітників і начальство, попутників у транспорті й сусідів. Список "обвинувачених" можна продовжувати нескінченно, але суть справи від цього не змінюється: винні всі навколо, і тільки сама жертва завжди ні до чого. Звичайно, ніхто не закликає картати за все себе, оскільки така поведінка буде іншою психологічною крайністю, але до розбирання кожної такої ситуації потрібно підходити об'єктивно, вирішуючи, в чому не мали рацію ви, а в чому – інші люди. Але починати в будь-якому разі потрібно з себе, якщо, звичайно, ви доросла, сформована особистість, а не інфантильний підліток, що прагне уникнути покарання перекласти свою провину на іншу людину.

Крок четвертий: припинити скиглити і скаржитися

Людина, що грає роль жертви, весь час ниє і скаржиться – це одна з ознак цього "амплуа". Вони не можуть говорити ні про що, крім своїх бід і напастей, і з будь-якою людиною в будь-якій ситуації вони говорять тільки про це. При цьому їх зовсім не турбує той факт, що оточенню це, по-перше, нецікаво, а по-друге, неприємно: у кожного є свої проблеми, і не вийде нічого хорошого, якщо ми будемо навантажувати ними одне одного. Тих, хто постійно скаржиться на своє життя, люди рано чи пізно починають уникати. Аби подібного не сталося, потрібно змінити тон спілкування з мінорного на мажорний – припинити скиглити і скаржитися.

Крок п'ятий: знаходити хороше в поганому

Якщо ви пройдете всі попередні етапи і навчитеся не скиглити, не скаржитися, не звинувачувати інших і брати відповідальність за своє життя на себе, не намагаючись звалити її на оточення, наступний ваш крок: навчитися знаходити хороше навіть у поганому. Скажімо, сталася якась неприємність – що робити в такому випадку? Існує два основних сценарії: можна почати жаліти себе, перетворюючись на бідну і нещасну жертву, а можна спробувати відшукати в тому, що трапилося щось позитивне, що за нагоди можна буде використовувати. Звичайно, шукати хороше в поганому – не найлегше завдання, але тим, хто витрачає час не на стогони і заламування рук, а на розрахунок і аналіз, вдається її вирішити.

Крок шостий: вірити в себе

Віра в себе не завадить нікому, але для жертви, яка вирішила позбутися своєї ролі, вона особливо важлива. Її завдання – усвідомити: все, що з нами трапляється, в більшості випадків залежить від нас – точніше, від нашого внутрішнього настрою стосовно себе самих. Чим частіше ми налаштовуємося на погане, тим більше це погане отримуємо, і навпаки. Вважайте все, що з вами відбувається, не надіслане вам – невідомо за що! – карою, а цінним досвідом, який ви отримуєте абсолютно безоплатно. А заодно пам'ятайте: рідні або друзі, на яких ви скинете свої проблеми, звичайно, допоможуть вам їх вирішити, але ви все одно зробите краще.

Крок сьомий: навчитися перемикатися

Не варто весь час "варитися" у своїх проблемах, навіть якщо вони дуже серйозні, і вам здається, що ви ніколи з них не вирветесь, хоча насправді це, швидше за все, не так. Просто чим глибше ви занурюєтеся в проблему, тим серйознішою вона вам здається, та й самі ви через це все більше й більше перетворюєтеся на жертву, з ролі якої хочете вийти. Вчіться перемикатися з того, що вас хвилює, на інші теми – професійні, особисті, господарські. Ще краще подумати про що-небудь приємне, наприклад, про літній відпочинок – зазвичай, він у всіх викликає приємні емоції, а значить, допоможе вам не страждати від жалю до себе.

За допомогу в розкритті проблеми дякуємо психологу Марині Єлисєєвій.

Олександра Волошина