Чи визнає Україна Волинську трагедію: голова УІНП Алфьоров відповів полякам

Голова УІНП закликав Польщу дивитися на Волинську трагедію ширше, ніж на один 1943 рік.

Голова УІНП відповів Польщі щодо ексгумацій та Волинської трагедії

Голова УІНП відповів Польщі щодо ексгумацій та Волинської трагедії / © ТСН

Україна визнає Волинську трагедію — доказом цього є пошук останків поляків, які в ній загинули.

Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров в інтерв’ю Польському агентству преси (PAP).

Польські журналісти дорікнули очільникові УІНП, що нібито Україна не визнає Волинську трагедію.

«Я вважаю ці звинувачення безпідставними. Діалог між істориками триває, і за останні півтора року спостерігається найбільший прогрес у пошукових та ексгумаційних роботах порівняно з попередніми роками. Це пряме свідчення того, що українська сторона визнає Волинську трагедію», — сказав він.

За словами Алфьорова, дозволи на проведення ексгумацій видаватимуться і надалі. Він нагадав полякам, що протягом останніх півтора року у сфері пошуку та дослідження місць поховань було досягнуто найбільшого прогресу за багато років.

Однак голова УІНП уточнив, що Україна розглядає Волинську трагедію у ширших хронологічних рамках — від 1939-го до 1947 року, «коли йдеться про період Другої світової війни, тиск комуністичних режимів і виникнення цих негативних, трагічних явищ, які існували між цивільним населенням та організованими збройними силами».

«Звісно, ​​ми також вшановуємо пам’ять жертв Катинського розстрілу, жертв операції „Вісла“ та жертв Волинської трагедії 1943 року і всіх її наступних епізодів, коли наші два народи, позбавлені власної державності, боролися за свої права під багнетами нацистського та комуністичного режимів», — зазначив він.

Також Алфьорова запитали, яка його думка щодо УПА та постаті Степана Бандери. У відповідь він наголосив, що питання історії мають залишатися сферою роботи професійних істориків, а не політичних дискусій.

Водночас згадуючи про УПА, польські журналісти РАР, як і всі поляки, воліли замовчати, що польська Армія Крайова та її діячі, на честь яких зараз названі вулиці в Польщі та стоять пам’ятники, причетна до вбивств мирних українців на території Закерзоння під час Другої світової.

Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого Орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «Героїв УПА».

У відповідь Зеленський відправив до Польщі орден Білого Орла «Новою поштою».

Відносини між Києвом і Варшавою в останні тижні перебувають у глибокій кризі. В Польщі вже чітко кажуть, що не пустять Україну до ЄС, якщо ми не відмовимося від вшанування діячів ОУН та УПА.

Чому Польща упереджено розглядає події на Волині 1943 року

Нагадаємо, що 11 липня у Польщі вшановують День пам’яті жертв Волинської трагедії, яку називають «волинською різаниною».

Трагічний конфлікт на Волині 1943 року, до розпалювання якого, зокрема, можуть бути причетні радянські диверсанти, польські історики й політики розглядають окремо від решти подій Другої світової та передвоєнного періоду.

Зокрема, говорячи про визнання провини українцями, Польща не згадує про польсько-українську війну 1918–1919 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні в 1941–1944 роках.

Напади тривали і 1945-го, доки місцеве українське населення Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини не було депортоване до УРСР, а та невелика кількість українців, що залишилися — депортовані до західних регіонів Польщі 1947 року під час операції «Вісла».

На думку низки українських істориків, напади на польські селища здійснювали і спецпідрозділи НКВС, одягнені, як бійці УПА.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie