Путін копіює Гітлера: історик пояснив, чому бомбардування не зламають Україну
Російський диктатор повторює помилку Гітлера, намагаючись зламати Україну ударами з повітря.
Путін і Гітлер
Росія у війні проти України використовує стратегію, яку історик Етер Каддік-Адамс порівнює з повітряною кампанією нацистської Німеччини проти Великої Британії 1940 року. На його думку, масовані удари по містах мають не лише завдавати фізичних руйнувань, а й тиснути на моральний стан населення.
«Дивно, як Володимир Путін повторює помилку Гітлера, вважаючи, що може перемогти хоробрий народ за допомогою постійних повітряних атак», — пише історик.
«Бліц» проти Британії: чого намагався досягти Гітлер
«Нацистська Німеччина розраховувала, що масштабні авіаудари по британських містах змусять населення вимагати припинення війни. Кампанія, відома як "Бліц", розпочалася 7 вересня 1940 року з масованої атаки на Лондон», — розповідає Каддік-Адамс.
«Протягом 57 ночей поспіль німецька авіація бомбардувала британську столицю. Удари також припадали на Ліверпуль, Ковентрі, Бірмінгем, Плімут, Портсмут та інші міста. За вісім місяців "Бліцу" загинули понад 40 тисяч цивільних. Німецькі авіанальоти знищили або пошкодили понад мільйон будинків, близько половини з них — у Лондоні», — наголошує історик.
Попри масштабні атаки, британців не вдалося змусити капітулювати.
«57 послідовних ночей повітряних бомбардувань не змогли зламати дух населення. Навпаки», — наголошує Каддік-Адамс.
Яскравим прикладом стійкості британців є історія 44-річного пожежника Джорджа Роксбурга. Під час німецького нальоту на Лондон 29 грудня 1940 року він пробирався дахом охопленої полум’ям будівлі The Daily Telegraph, несучи важку котушку пожежного шланга. Попри небезпеку, Роксбург дістався до колег, і разом вони загасили пожежу.
«Він відчував, як скло хрумтить під ногами, але продовжував рухатися, хоча знав, що по обидва боки — прірва», — згадує Каддік-Адамс.
Згодом Велика Британія сама перейшла до масштабних бомбардувань німецьких міст.
Удари по містах: історик проводить паралель із війною в Україні
Каддік-Адамс вважає, що схожий підхід сьогодні використовує Росія. За його словами, цілями стають не лише військові об'єкти, а й цивільна інфраструктура, історичні споруди, підприємства та міське середовище.
Одним із прикладів історик називає нещодавній удар по історичній частині Києва, де розташована будівля Національної академії наук України. Під час атаки російський дрон влучив у верхні поверхи будівлі XIX століття, спричинивши пожежу та значні пошкодження.
Раніше російські атаки також пошкоджували історичні об'єкти столиці. На думку Каддік-Адамса, такі удари мають психологічний ефект і покликані продемонструвати цивільному населенню, що безпечного місця нібито не існує.
Технології змінилися, стратегія залишилася: від V-2 до «Гераней»
На думку історика, змінилися технології, але сама логіка повітряної війни частково залишається схожою.
«Технології змінилися, але стратегія залишається тією ж самою. Гітлер вірив у свою "чудо-зброю", Путін вірить у свої дрони. Але історія показує, що повітряні атаки самі по собі не виграють війн», — зазначає Каддік-Адамс.
Під час Другої світової війни Німеччина використовувала бомбардувальники, а наприкінці війни застосувала нову зброю — крилату ракету V-1 та балістичну ракету V-2. Попри очікування нацистського керівництва, вони не стали «чудо-зброєю», яка могла б змінити перебіг війни.
Сучасна Росія також продовжує вдосконалювати засоби повітряного нападу. Каддік-Адамс називає серед нових зразків ударні дрони з реактивними двигунами «Герань-4» та «Герань-5».
«Це сучасний аналог V-1 і V-2. Росія сподівається, що нові дрони стануть переломним фактором, але результат буде таким самим», — пояснює історик.
Чи вдалося Росії зламати бойовий дух українців
За словами Каддік-Адамса, російські удари не мають ознак того, що їм вдалося зламати бойовий дух українців.
«Так само як моральний дух британців не зламався під час повітряних нальотів на їхні міста під час Другої світової війни, так і немає жодних ознак того, що українці здаються», — підкреслює історик.
«Як попередні покоління чинили опір бомбам Гітлера, так і дух гасла "зберігай спокій і дій далі" підтримує Київ та інші міста у їхньому щоденному випробуванні. Всупереч Путіну», — завершує свій матеріал Етер Каддік-Адамс.
Тим часом Україна відповідає на російські атаки ударами по території РФ. Сьогодні Московська область опинилася під масованою атакою дронів: повідомлялося про влучання по нафтопереробному заводу.