У Росії готуються до наслідків виборів: чого найбільше побоюється населення держави-агресорки

Результати парламентських виборів у Росії навряд чи стануть несподіванкою, оскільки Кремль фактично перетворив голосування на процедуру без реальної політичної конкуренції. Натомість значно більше запитань у росіян викликає те, що може відбутися після виборів.

Як пише The New York Times, на тлі війни проти України, втрат російської армії та економічного тиску населення готується до можливих нових рішень влади — від мобілізації до підвищення цін і податків.

Результат виборів фактично визначений

Триденне голосування дає росіянам небагато можливостей продемонструвати невдоволення наслідками війни, зазначає NYT. Кремль розглядає парламентські вибори як спосіб легітимізації своєї політики, тоді як сама виборча кампанія проходить без серйозної конкуренції.

Єдину антивоєнну партію «Яблуко» до виборів не допустили. Водночас у різних регіонах повідомляли про скасування запланованих дебатів через відсутність учасників, а агітаційна активність кандидатів залишалася низькою.

Тому, за оцінкою видання, саме підсумки голосування навряд чи принесуть росіянам несподіванку. Значно більша невизначеність стосується наступного етапу.

Росіяни побоюються нової мобілізації

Одним із головних страхів залишається можливість нової хвилі мобілізації. Чутки про неї ширяться на тлі повідомлень про втрати російської армії та необхідність поповнювати її особовий склад.

Водночас російська влада публічно заявляла, що не планує нової мобілізації. Попри це, частина росіян не виключає такого сценарію після виборів.

NYT наводить слова колишнього головного редактора «Еха Москви» Олексія Венедиктова, який описав настрої в Росії як загальне відчуття невизначеності.

«Чи піднімуться ціни, чи податки? Чи буде мобілізація? Чи знадобляться людям талони на пальне?» — зазначив він.

Війна дедалі сильніше позначається на економіці

Ще одним джерелом занепокоєння є економічна ситуація. За даними NYT, масштабні військові витрати створюють дедалі більший тиск, а удари України по російських нафтопереробних підприємствах призвели до дефіциту бензину в низці регіонів.

Для Росії, яка є одним із найбільших виробників нафти, нестача пального стала незвичним явищем. Видання зазначає, що на окремих заправках водіям доводиться чекати у чергах.

Паралельно росіяни побоюються зростання цін і податків. За даними, які наводить NYT, у липні громадяни РФ зняли з банківських рахунків більше коштів, ніж за будь-який місяць протягом попередніх шести років.

Тривога серед населення РФ зростає

Про посилення тривожних настроїв свідчать і результати опитувань. За липневим дослідженням Фонду громадської думки, майже 60% росіян заявили, що люди навколо них відчувають тривогу. Це був найвищий показник за чотири роки, пише NYT.

При цьому частина росіян намагається не говорити відкрито про свої побоювання через ризик проблем із владою.

Окремі співрозмовники видання розповіли про страх отримати повістку, можливе погіршення економічного становища та втому від війни. Один із них зазначив, що питання «Коли це все закінчиться?» дедалі частіше виникає навіть у розмовах людей із різними поглядами на війну.

Кремль змінює акценти пропаганди

На тлі зростання тривоги російська влада та прокремлівські медіа поступово змінюють риторику. Замість винятково тверджень про те, що ситуація перебуває під контролем, дедалі частіше визнаються труднощі, але водночас пропонується згуртуватися навколо президента Володимира Путіна та продовження війни.

Одним із прикладів такого наративу NYT називає використання історичного образу князя Дмитра Донського. Російська влада представила його як символ воїна, який об’єднав російські сили та здобув перемогу над Золотою Ордою.

Цей образ використовують для проведення паралелі із сучасною війною та протистоянням Росії із Заходом, який підтримує Україну.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін хоче перетворити Державну Думу РФ на безумовний інструмент своєї війни проти України. Партія «Єдина Росія» планує посилити свій контроль над комітетами Думи, щоб зробити партію домінувальною силою у внутрішній політиці.