Синагога часів Ісуса була під землею майже 2 тисячі років: що знайшли всередині

Нова археологічна знахідка може перевернути історію світу, адже археологи стверджують, що натрапили на давню синагогу, де міг проповідувати Ісус. Майже дві тисячі років тому на узбережжі Галілейського моря, у невеликій синагозі, збиралися місцеві жителі заради проповідей. Саме її залишки вдалося віднайти фахівцям.

Про це пише Arkeonews.

Археологи натрапили на галілейську синагогу I століття, де міг проповідувати Ісус

Жителі сиділи на кам’яних лавах, слухали читання Святого Письма та повчання. Це були часи, коли Другий Єрусалимський храм ще стояв непорушно.

Сучасні археологи можуть детально відтворити побут і духовне життя тогочасних парафіян, але одне головне питання й досі залишається без однозначної відповіді: чи переступав цей поріг сам Ісус Христос? Ця гіпотеза ґрунтується не лише на релігійних переказах. Споруда функціонувала саме в I столітті — в той самий історичний період, коли, згідно з Євангеліями, Ісус мандрував регіоном і навчав у молитовних будинках.

Зокрема, у Євангелії від Матвія (4:23) зазначено, що Ісус «ходив по всій Галілеї, навчаючи в їхніх синагогах», про подібні проповіді по всій Галілеї згадує і Марк.

Звісно, дослідники не мають прямих доказів того, що Ісус бував у цій конкретній будівлі. Втім, її розташування та датування ідеально вписуються в географічні й хронологічні рамки євангельських подій.

Унікальну споруду виявили випадково 2009 року під час археологічних розкопок перед будівництвом на території стародавньої Магдали. Науковці відкопали одну з небагатьох відомих галілейських синагог, зведених ще до руйнування Другого Храму в 70 році нашої ери.

Будівля складалася з вестибюля та просторого залу для читання, оточеного кам’яними лавами. Дах утримували внутрішні колони, стіни мали фрагменти кольорових розписів, а частину підлоги прикрашала ретельно викладена мозаїка. За даними Управління старожитностей Ізраїлю, під фундаментом мозаїки в залі для читання знайшли монету, датовану 43 роком нашої ери.

Дослідження 2025 року, яке провели археологи Джордан Дж. Раян та Марсела Сапата-Меса, детально вивчило архітектуру, ідентифікацію та хронологію синагоги. Науковці дійшли висновку, що споруду активно використовували щонайменше до середини I століття нашої ери. Синагога діяла саме в ті десятиліття, з якими традиційно пов’язують служіння Ісуса в Галілеї.

Чому ця знахідка важлива

Навіть без прив’язки до біблійних подій ця синагога вважається однією з найважливіших археологічних знахідок I століття в Галілеї.

У центрі синагоги дослідники відкопали майстерно різьблений вапняковий блок, який отримав назву «Камінь Магдали». Його грані вкриті релігійною символікою, зокрема архітектурними мотивами та зображенням менори.

В Управлінні старожитностей Ізраїлю підкреслили, що це найдавніше відоме зображення менори періоду Другого Храму, знайдене за межами Єрусалима, і на момент публікації звіту — найдавніше, виявлене всередині релігійної споруди.

Значущість деталі полягає в тому, що камінь створили за життя Єрусалимського Храму. Майстер, який вирізьбив менору, скоріш за все, відтворював об’єкт, який бачив на власні очі, а не відновлював його з давніх спогадів.

Утім, призначення артефакту й досі викликає суперечки. Науковці припускають, що він слугував підставкою для читання та розгортання сувоїв Тори, а його сакральний декор апелював до інтер’єру Єрусалимського Храму. Як саме використовували камінь у ритуалах, залишається відкритим питанням.

Храмів могло бути два

2021 року ця історія набула дивовижного повороту. В іншій частині стародавньої Магдали археологи розкопали ще одну синагогу часів Другого Храму. Виявилося, що це відносно невелике галілейське поселення мало одразу два молитовні будинки в один і той самий період.

Це відкриття поставило нові запитання щодо функціонування подібних споруд та розподілу міської громади. Останні дослідження першої синагоги прямо зазначають: виявлення другого об’єкта повністю змінило науковий дискурс довкола обох будівель та їхньої ролі в житті мешканців.

Загалом масштабні розкопки довели, що Магдала була зовсім не ізольованим рибальським селищем. Науковці розкопали міські вулиці, будинки, крамниці, водопровідні системи та юдейські обрядові купальні. Місто переживало свій розквіт саме в ранньоримський період.

Це була жива та активна юдейська громада, де мандрівний проповідник легко міг знайти слухачів. Чи був серед них Ісус — археологи досі сказати не можуть. На стінах немає написів про його візити, а серед артефактів не знайдено предметів з його ім’ям.

Археологи знайшли нові докази існування біблійної Бетсаїди

Нагадаємо, археологи після десятого сезону розкопок на території поселення Ель-Арадж біля Галілейського моря заявили про нові докази того, що ця місцевість є біблійним містом Бетсаїда (пізніше — Юлія). У Новому Заповіті воно відоме як рідне місто апостолів Петра, Андрія та Филипа, а також як місце, де Ісус творив чудеса, зокрема, зцілив сліпого та нагодував тисячі людей хлібом й рибою.

Під час експедиції Bethsaida-Julias науковці виявили численні артефакти римського періоду: монети, косметичні приладдя, фрагменти споруд, а також глиняний посуд і єрусалимські світильники часів Ірода. За словами наукового керівника розкопок доктора Стівена Нотлі, саме сукупність цих знахідок свідчить про проживання тут єврейського населення у I столітті та формує чіткий історичний профіль пам’ятки.