Держава «заощадила» на судах майже 30 млрд грн за два роки — суддя Марина Барсук Точка зору

Українська судова система роками працює в умовах критичного кадрового дефіциту та недофінансування, водночас щороку генеруючи мільярди гривень надходжень до бюджету. Лише за 2025–2026 роки різниця між потребами системи правосуддя та фактично передбаченим фінансуванням становить майже 30 млрд грн.

На це звернула увагу суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду, членкиня Ради суддів України Марина Барсук. 

За її словами, роками суди фінансуються не відповідно до встановленої штатної чисельності суддів, а з урахуванням їх фактичної кількості. В результаті тисячі вакантних посад означають не лише кадровий дефіцит, а й фактичну багаторічну економію бюджетних коштів.

«Може, час задати питання скільки вже заощаджено за рахунок судової влади за роки економії на вакансіях?», — зазначає Марина Барсук.

За даними ДСА України, потреба системи у фінансових ресурсах на 2026 рік становить 38,2 млрд грн, тоді як бюджетом передбачено 22,7 млрд грн. Таким чином, система забезпечена фінансуванням лише на 59,4%, а дефіцит сягає близько 15,5 млрд грн.

При цьому суди самі забезпечують значні надходження до спеціального фонду державного бюджету. У 2025 році від сплати судового збору надійшло близько 5,7 млрд грн при запланованих 3,6 млрд грн — план було суттєво перевиконано.

«Проте держава досі не оприлюднила, скільки саме коштів заощаджено за рахунок багаторічних вакансій, невиплачених окладів, доплат і відповідних нарахувань. Саме ця цифра має бути публічно розрахована ДСА України та Міністерством фінансів», — наголошує суддя.

Проблема загострюється через кадровий дефіцит. За підсумками 2025 року у місцевих та апеляційних судах фактично здійснювали правосуддя 4239 суддів із 6240 визначених посад. 80 судів працювали у складі 50% і менше від штатної чисельності, а у 20 місцевих судах правосуддя здійснював лише один суддя.

На думку Марини Барсук, дискусія про нестачу коштів на судову систему має враховувати не лише те, скільки держава витрачає на правосуддя, а й скільки вона вже заощадила через багаторічний кадровий дефіцит та системне недофінансування.

«По факту розрив в бюджеті прямо зараз закривається  за рахунок тих, хто не може оголосити страйк, оскільки суддям заборонено страйкувати. Проте стратегічно це призводить до руйнування третьої гілки влади. — зазначає Барсук.

Вона наголошує, що в умовах повномасштабної війни оборона залишається безумовним пріоритетом держави. Водночас правосуддя є базовою державною інфраструктурою, від якої залежать захист прав громадян і бізнесу, економічна стабільність та подальша європейська інтеграція України.