Деменцію можна відтермінувати на роки: три фактори, яких радять уникати вчені

Люди, які не курять, не мають високого артеріального тиску та діабету 2 типу, можуть залишатися без деменції майже на 13 років довше. Це показало багаторічне дослідження за участю понад 12 тисяч осіб.

Про це повідомило видання Egeszseg Kalauz.

На тлі появи нових аналізів крові, здатних виявляти біологічні зміни, пов’язані з хворобою Альцгеймера, фахівці звертають увагу на інший спосіб зменшення ризиків. Йдеться про фактори, на які людина може принаймні частково впливати протягом життя.

Три фактори, які мають значення

Команда Джозефа Кореша з NYU Langone Health проаналізувала дані про здоров’я понад 12 тисяч людей, за якими спостерігали протягом десятиліть. На початку дослідження середній вік учасників становив 56 років.

У центрі уваги науковців опинилися три фактори: високий артеріальний тиск, діабет 2 типу та куріння. Вони можуть пошкоджувати кровоносні судини, які постачають кров до мозку, а також сприяти запальним процесам.

Різниця між учасниками виявилася значною. Люди, які у віці близько 50 років не мали жодного з цих трьох факторів ризику, залишалися без деменції майже на 13 років довше порівняно з тими, у кого одночасно були всі три.

Водночас результати не означають, що користь можлива лише за повної відсутності всіх перелічених ризиків. Дослідники встановили, що перевагу може давати й уникнення одного або двох із них.

Особливе значення має контроль артеріального тиску. За словами Кореша, не варто чекати, доки підвищений тиск роками впливатиме на кровоносні судини. Що раніше його починають контролювати, то довше це може допомагати захищати судини мозку. Навіть відтермінування розвитку гіпертонії або діабету може принести користь.

Чи допоможуть аналізи крові передбачити хворобу Альцгеймера

Останніми роками з’явилася ще одна можливість оцінювати зміни, пов’язані з хворобою Альцгеймера, — аналізи крові. Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США схвалило чотири такі тести для використання під час обстеження пацієнтів, які вже мають проблеми з пам’яттю.

Вони можуть допомогти лікарям з’ясувати, чи пов’язані когнітивні симптоми з хворобою Альцгеймера, іншим видом деменції або іншим захворюванням. Водночас одного результату аналізу недостатньо для встановлення діагнозу. Його потрібно оцінювати разом із симптомами, результатами медичного огляду та, якщо це необхідно, додатковими обстеженнями.

Для людей, які не мають проблем із пам’яттю чи інших когнітивних змін, ситуація інша. Наразі такі аналізи не призначені для масового скринінгу людей без симптомів.

Експерт із тестування Banner Health в Аризоні Ніколас Ештон вважає, що здоровим людям без симптомів не варто проходити подібні аналізи лише через бажання дізнатися про свій майбутній ризик. Наразі їхнє використання для таких людей має значення передусім у межах досліджень.

Що шукають у крові

Механізми розвитку хвороби Альцгеймера досі не з’ясовані повністю. Водночас із захворюванням тісно пов’язують зміни двох білків — бета-амілоїду і тау-білка.

Бета-амілоїд може накопичуватися в мозку у вигляді бляшок, а тау-білок — утворювати клубки аномальної структури. Ці процеси пошкоджують нервові клітини, а з часом можуть виникати порушення пам’яті, мислення та здатності виконувати повсякденні справи.

Одним із біомаркерів, на який спрямовані аналізи крові, є p-tau217. Його рівень може опосередковано свідчити про кількість амілоїду в мозку.

Дослідники з Mass General Brigham and Women’s Hospital встановили, що серед літніх людей із надзвичайно високим рівнем p-tau217 ризик когнітивного зниження протягом наступних п’яти років був на 38% вищим. Упродовж десяти років ризик зростав ще більше.

Однак ідеться про статистичну ймовірність, а не про прогноз для конкретної людини. Високий показник не означає, що деменція неодмінно розвинеться.

Позитивний тест ще не означає деменцію

З віком у багатьох людей збільшується кількість амілоїду в мозку, проте помітної втрати пам’яті протягом життя у них може так і не виникнути. Тому підвищений рівень біомаркера розглядають як ознаку ризику, а не як підтвердження майбутньої хвороби.

Негативний результат аналізу зазвичай надійніше свідчить про відсутність суттєвих змін, характерних для хвороби Альцгеймера. Позитивний результат натомість може виявитися хибнопозитивним або не дати чіткої відповіді щодо того, що станеться з людиною через кілька років.

З такою невизначеністю зіткнувся 60-річний Марк Йост, який вирішив дізнатися більше про власні ризики через наявність хвороби Альцгеймера у родича. Під час дослідження він отримав «помірний» результат: у його мозку могла бути певна кількість амілоїду, однак показник не досяг однозначно тривожного рівня.

Чіткої відповіді щодо майбутнього тест чоловікові не дав. Водночас результат спонукав його більше займатися фізичними вправами та підтримувати розумову активність.

А що зі спадковістю

На ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера впливають і генетичні чинники. Зокрема, носії варіанта гена APOE4 можуть мати вищий ризик порівняно із середнім показником. Однак сама наявність такого варіанта не означає, що людина обов’язково захворіє.

Довгострокове дослідження показало, що носії APOE4 також отримували користь від відмови від куріння та уникнення високого артеріального тиску й діабету або їх належного лікування. Тобто генетична схильність не скасовує значення факторів, які можна змінювати.

Як спосіб життя пов’язаний зі здоров’ям мозку

Результати іншого великого дослідження також свідчать, що здоровіший спосіб життя може уповільнювати вікове зниження когнітивних функцій навіть у літніх людей із підвищеним ризиком деменції.

У межах програми учасники виконували вправи помірної інтенсивності по 30 хвилин чотири рази на тиждень та двічі на тиждень займалися силовими тренуваннями. Харчування ґрунтувалося на дієті MIND, до якої входили, зокрема, листова зелень, ягоди, цільнозернові продукти, риба та птиця.

Серед інших чинників, які можуть підтримувати здоров’я мозку, дослідники називають достатній сон, корекцію втрати слуху, соціальні зв’язки та розумову активність.

Фахівці наголошують, що профілактику в ідеалі варто починати ще в середньому віці. Процеси, пов’язані з пошкодженням судин та порушеннями обміну речовин, можуть впливати на мозок задовго до появи перших помітних проблем із пам’яттю.

Водночас роль аналізів крові для людей без симптомів у майбутньому може змінитися. Наразі тривають клінічні випробування, під час яких дослідники з’ясовують, чи можуть препарати проти хвороби Альцгеймера допомагати людям, у яких біологічні зміни вже почалися, але когнітивних симптомів ще немає.

Поки ж позитивний аналіз у людини без симптомів переважно вказує на підвищений ризик, а не дозволяє визначити, чи розвинеться деменція.

Нагадаємо, сіпання ока здебільшого не є приводом для паніки. Проте іноді достатньо змінити кілька повсякденних речей, а в інших випадках симптом уже потребує уваги лікаря.