Бюджет-2027 під загрозою: скільки трильйонів не вистачає Україні і чим це загрожує гаманцям

Україна у 2027 році планує витратити на 1,6 трлн грн більше, ніж зможе зібрати до державного бюджету. Це кошторис країни, яка понад 4,5 роки живе у війні. Однак попри «від’ємну арифметику» доходів і витрат, Кабмін планує підвищувати мінімальні зарплати і пенсії, а ріст цін обіцяє меншим ніж у поточному році.

Головні макропоказники: 2027 проти 2026

Як вбачається з законопроекту №16000, підготовленому Урядом, доходи держбюджету у 2027 році повинні досягти 5,648 трильйонів гривень (+452,1 млрд грн або +8,7% до плану 2026 року), видатки — 7,272 трлн грн (+864,9 млрд грн або +13,5%), касовий розрив 1,624 трлн грн. Найбільша витрата, як і в попередні роки — видатки на безпеку і оборону: 4,885 трлн грн. (+519 млрд грн. або +11,9%, це 86% доходів держбюджету.

– Зростання номінального ВВП (без урахування інфляції): до 11,1 трлн грн або +7,8%

– Зростання реального (з урахуванням інфляції) ВВП: на 1,3% (-1,4% у порівнянні з 2026 роком).

Нагадаємо: ВВП (внутрішній валовий продукт), це загальна сума грошей за всі товари та послуги, які виробили та продали всередині країни за рік.– Інфляція 8,0%. Уповільнення темпів інфляції (–1,5%) |– Середньорічний курс долара: 47,1 грн/долар (девальвація на +1,4 грн за долар)

– Середньомісячна заробітна плата: 34409 грн (+4321 грн або +14,4%).– Мінімальна заробітна плата: 9546 грн (+899 грн або +10,4%) |– Мінімальна пенсія (або прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність): 2878 грн (+283 грн або +10,9%) |– Загальний прожитковий мінімум: 3559 грн (+350 грн або +10,9%).– Прожитковий мінімум для працездатних: 3691 грн (+363 грн або +10,9%)

Реалії чи побажання: думки експертів

Андрій Шевчишин, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків:

«Це бюджет війни, що видно з видатків, і виходить з макропрогнозу. Рекордні витрати на армію вже включають кошти ЄС, із заявлених майже 4,9 трлн грн на безпеку й оборону щонайменше 1,76 трлн грн (36%) профінансовано ззовні. Доходи значною мірою підтягнуті під заплановані видатки. Та це типова риса дефіцитних воєнних бюджетів, а не унікальна проблема поданого документу. Проте, масштаб тут значний. Майже все, що держава збирає податками за рік, іде на оборону, а решта видатків (освіта, медицина, соцзахист, держуправління тощо) утримується виключно за рахунок зовнішньої допомоги і нових боргів. Багато коштів не підтверджено домовленостями і прийнятими законами. Дірка в 36,5–37,8 млрд доларів (сукупна потреба у зовнішньому фінансуванні 90,7 млрд доларів проти підтверджених 54 млрд), в умовах продовження війни весь рік — критична проблема. Головна невизначеність — стійкість зовнішнього фінансування. Плюс політичні цикли (вибори у 2027 році — Авт.) і втома від тривалої війни в країнах-партнерах. Виглядає так, що доходна частина несе значні ризики, внутрішні та зовнішні. А відповідно можливі проблеми як для фінансування армії, так і для фінансування соціалки. І головне: війна може внести карколомні зміни в будь-який прогноз і будь-які цифри. Та краще нездійснений бюджет, ніж його відсутність».

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу, заслужений економіст України:

«З економічної точку зору — це не бюджет, де корелюють між собою доходи і видатки, а перелік побажань, не підтверджених фінансово. Передбачається зростання соціальних стандартів, підвищення зарплат і так далі. А кошти звідки? Не забуваймо, у 2027 році відбудеться низка виборів у країнах Європи, які нам допомагають фінансово. Це Німеччина, Польща, Румунія, Італія. Все це негативні чинники для частини місцевих виборців щодо фінансування „якоїсь України“. Вже був прецедент торік, коли приймався держбюджет України під обіцянки допомоги у 90 млрд євро, які почали надходити лише у липні і не в повному обсязі. Якщо документ не збалансований, то він недопрацьований. Чи міг Уряд підготувати інший кошторис, не такий оптимістичний? З економічної точки зору — так, з політичної — ні».

Андрій Забловський, економіст, голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні:

«Це бюджет високого ризику. Основні зауваження стосуються двох параметрів. Перший — залежність від зовнішньої допомоги, закладені в бюджет 52,6 млрд доларів міжнародного фінансування — це гранично висока планка. Будь-які затримки з боку партнерів (зокрема процедурні паузи в США чи ЄС) одразу створять касові розриви в Міністерстві фінансів України.Другий — закладене зростання ВВП (1,3%) та інші макропоказники. В цілому вони реалістичні, та якщо безпекова ситуація або проблеми з енергетикою погіршаться, навіть цей рівень зростання буде важко втримати, що автоматично знизить податкові надходження».

Який насправді бюджет можуть прийняти і коли

Незважаючи на розбіжності в оцінках законопроекту, усі аналітики зійшлись на одній думці: велика ймовірність що з держбюджетом на 2027 рік повториться сценарій попереднього 2026 року. А саме: головний кошторис країни парламент прийме вчасно, до 1 грудня і з мінімальними правками.

«Закладене у законопроект зростання соціальних стандартів депутати не „різатимуть“, бо воно трохи вище прогнозованого зростання цін, — вбачає Олег Пендзин. — Можливо, що парламентарії приймуть закон про держбюджет, а потім Уряд виконуватиме його в ручному режимі у залежності від наявних доходів».

Андрій Забловський нагадав офіційний регламент проходження законопроекту: перше читання — до 20 жовтня, друге читання — до 20 листопада, остаточне ухвалення — до 1 грудня. На його думку, парламент зацікавлений ухвалити бюджет вчасно, оскільки це є прямим сигналом для Міжнародного валютного фонду та інших зарубіжних донорів про фінансову стабільність країни.

«Розгляд бюджету і прийняття необхідних законів, їх понад 40, ітиме паралельно, — говорить Андрій Забловський. — Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Верховна Рада вже прийняла перші сім законопроектів. Йдеться, зокрема, про зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок, процедури банкрутства малого бізнесу, роботи Фонду гарантування вкладів. Як пояснив прем’єр, від ухвалення цих документів залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування держбюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави».

Уряд також пропонує часткове відновлення (25%) надходжень до Дорожнього фонду, призначених для ремонту логістичної інфраструктури у розмірі 52,8 млрд грн (зараз ці кошти від акцизів на пальне йдуть напряму в загальний фонд держбюджету).

Андрій Шевчишин назвав це рішення необхідним, але наголосив: повинно бути не чергове «велике будівництво», а забезпечення безперебійного руху логістичних ланцюгів армія-тил-кордон. Тобто ліквідація руйнувань після обстрілів, зимове утримання, ремонт мостів і шляхопроводів, а не прокладання нових «автобанів».

Що отримають бюджетники і пенсіонери

Основні цифри та зміни в оплаті праці бюджетників передбачають кілька важливих коригувань. Зросте мінімальна зарплата до 9546 грн у місячному розмірі (на 10,4%) та 57,5 грн у погодинному. Базовий оклад 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (ЄТС) збільшиться до 3819 грн (+349 грн), що призведе до перерахунку окладів по всій ЄТС (25 розрядів). Наприклад учитель вищої категорії (14 розряд) матиме оклад 9242 грн (+844 грн), а зарплату близько 17600 грн (+1600 грн), у головного лікаря (18 розряд) зарплата зросте до близько 30000 грн (+3000 грн), у ректора вишу (24 розряд) — до 42000 грн (+4000 грн).

Мінімальна пенсія збільшиться до 2878 грн (+283 грн), максимальна — до 28780 грн (+2830 грн), а, наприклад, 65-річні пенсіонери з повним стажем (35 років) отримуватимуть не менше 4573 грн (+360 грн).

Доходи зростуть, а що буде з цінами

Важливим джерелом для зростання доходів держбюджету є підвищення податків, зокрема податку на додану вартість (ПДВ). Нагадаємо: наразі він складає 20% від кінцевої вартості товару, а Уряд пропонує збільшити ПДВ на 1%. Але для цього треба вносити зміни до Податкового кодексу (ПК). Андрій Шевчишин вбачає, що голосування буде пакетним: за бюджет і за низку законів, у тому числі й щодо змін до ПК.

За підрахунками Андрія Шевчишина, додаткові надходження до держбюджету від зростання ПДВ становитимуть оціночно близько 50 млрд грн за рік. Ціна товару зросте більше, ніж на 1%, бо є ланцюжок постачання, товар проходить кілька етапів — від сировини до оптовика та роздрібного магазину. На кожному етапі виникає свій податковий перерахунок з округленням у більшу сторону перш за все на етапі ритейлу, тому кумулятивний ефект становитиме 1,2–1,8% зростання. Очевидно, що весь податок сплачує кінцевий споживач, проте шлях податку у ціні різний. Імпортні товари (техніка, одяг, авто) подорожчають миттєво після набрання чинності законом, бо ПДВ сплачується одразу на митниці від митної вартості товару. Українські виробники закладають у собівартість ПДВ на сировину, пальне (яке, за проєктом бюджету-2027, також чекає підняття акцизів на 4%), електроенергію та логістику. Зростання цін на українську продукцію відбудеться плавно, але зачепить абсолютно всі категорії — від хліба до будівельних матеріалів.

Висновки

Попри критичні зауваження, експерти висловлюють обережний оптимізм: новий головний кошторис України дозволить нам хоч і непросто, з затягуванням пасків, але пережити ще один тяжкий воєнний рік.