Офіцер втік з військової частини на третій день після мобілізації: він ошелешив поясненням

У Дніпрі до 5 років позбавлення волі засудили старшого лейтенанта, який втік у СЗЧ одразу після мобілізації.

Про це йдеться у вироку Соборного районного суду м. Дінпра.

Три дні «служби» і втеча додому

Згідно з матеріалами судової справи, у квітні 2025 року мешканець Дніпра, який мав звання старшого лейтенанта запасу, пройшов ВЛК і був призваний на військову службу за мобілізацією.

7 квітня 2025 року чоловік прибув до військової частини, де був призначений на посаду заступника командира ремонтної роти автомобільної техніки. Проте вже вранці 10 квітня 2025 року він не з'явився на ранкове шикування особового складу та самовільно залишив місце дислокації підрозділу.

Після втечі офіцер спокійно проживав у власному помешканні в Дніпрі та проводив час на власний розсуд. Співробітники поліції затримали його лише 15 листопада 2025 року — через понад 7 місяців після втечі.

Версії обвинуваченого: від буса з чорними номерами до «прапорів ДНР»

У судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав повністю та виклав власну версію подій. За його словами:

• У серпні (хоча події відбувалися у квітні) він нібито вийшов із дому за сигаретами, де його затримали невідомі на бусі з чорними номерами та відвезли до ТЦК.

• У військовій частині його нібито «прив'язали до стовпа та били три дні», вимагаючи підписувати невідомі документи.

• Заявив, що не вважає себе військовозобов'язаним, адже проходив військову кафедру ще за часів СРСР і «присягу незалежній Україні не складав».

• Свою втечу пояснив тим, що через «перевернуті прапори на шевронах» запідозрив, ніби потрапив не до ЗСУ, а до військовослужбовців так званої «ДНР» (попри те, що частина дислокувалася на підконтрольній Україні території Дніпропетровщини).

Водночас обвинувачений зізнався, що за 7 місяців переховування ні разу не звернувся до поліції, ДБР чи медиків щодо «побиття», а також не оскаржував свою мобілізацію.

Що розповіли свідки

Суд допитав командування частини та дослідив письмові докази, які повністю спростували слова втікача.

• Начальник юридичної служби та командир батальйону свідчили, що чоловік прибув на службу в порядку мобілізації, склав рапорт про прийняття посади й приступив до виконання обов'язків. Жодних скарг на побиття, психологічний тиск чи незадоволення мобілізацією він не висловлював.

• Командири зазначили, що за три дні перебування у частині офіцер демонстрував халатність, недисциплінованість та ухилявся від виконання наказів.

• Щодо присяги: суд підкреслив, що відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», людина набуває статусу військовослужбовця з моменту відправлення з ТЦК до частини. Відсутність паперового бланка присяги не звільняє особу офіцерського складу від обов'язку захищати Батьківщину.

Суд розцінив версії про «побиття» та «прапори ДНР» як намір уникнути кримінальної відповідальності, підкресливши, що за 7 місяців чоловік не зробив жодної спроби повернутися до армії чи оскаржити дії ТЦК.

Рішення суду

Соборний районний суд міста Дніпра визнав чоловіка винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення місця служби військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби).

За рішенням суду:

• Призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

• Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.