5 цікавих українських слів, які були заборонені радянською владою, але вони повернулися
Мовознавці зазначають, що тисячі українських лексем цілеспрямовано вилучали зі словників, замінювали русифікованими відповідниками або просто не рекомендували використовувати в офіційному мовленні.
Які українські слова були заборонені / © Фото з відкритих джерел
Українська мова пережила чимало складних періодів. Одним із найважчих став час радянської влади, коли боротьба з українською культурою відбувалася не лише через заборону книжок чи переслідування письменників, а й через поступове витіснення питомих українських слів. Багато мовних норм штучно змінювали, наближаючи їх до російської мови, а окремі слова оголошували «діалектними», «застарілими» або такими, що нібито не відповідають літературній нормі. Але сьогодні багато з них повертаються до активного вжитку.
Чудний
Слово «чудний» існувало в українській мові задовго до радянських часів. У давніх текстах воно означало:
дивовижний;
прекрасний;
незвичайний;
сповнений дива.
Після русифікації його почали сприймати лише в значенні — «дивакуватий» або «смішний». Через це українське первісне значення майже зникло. Сьогодні мовознавці радять не боятися використовувати слово «чудний» саме в його питомому українському значенні — «дивовижний», «прекрасний».
Летовище
До приходу радянської влади українці повсемісно використовували слово «летовище». Саме так називали місце, де злітають і приземляються літаки.
Після Другої світової війни офіційною стала калька «аеропорт», а слово «летовище» перестало використовуватися в офіційних документах.
Нині цей красивий український відповідник активно повертається в мову, особливо в медіа та сучасній літературі.
Світлина
Сьогодні слово «світлина» здається цілком звичним, однак у радянський період значно частіше рекомендували використовувати слово «фотографія». Питомий український варіант поступово відтісняли на другий план, хоча він існував ще у ХІХ столітті.
Нині «світлина» є повністю нормативним словом і досить часто використовується в українських медіа.
Мапа
Багато років офіційною нормою вважалося слово «карта», тоді як «мапа» майже не використовували в навчальній літературі. Втім, саме «мапа» має давню традицію в українській мові та активно вживалася ще до радянських часів.
Сьогодні обидва слова нормативні, однак «мапа» дедалі частіше використовується в сучасних виданнях, туристичних путівниках та цифрових сервісах.
Філіжанка
Ще одне красиве українське слово — «філіжанка». У радянські часи його нерідко називали регіоналізмом або рекомендували замінювати словом «чашка». Насправді ж «філіжанка» — це традиційна назва невеликої чашки для кави або чаю, яка давно використовується в українській мові, особливо на заході України.
Сьогодні це слово повністю відповідає нормам сучасної української літературної мови.
Чому радянська влада витісняла українські слова
Після 1930-х років мовна політика СРСР була спрямована на максимальне зближення української мови з російською. Для цього:
вилучали питомі слова зі словників;
змінювали правопис;
рекомендували кальки з російської;
не друкували окремі українські лексеми в підручниках;
оголошували частину слів «небажаними» або «діалектними».
Унаслідок цього багато поколінь українців навіть не знали, що існують питомі українські відповідники звичних запозичень.