Відрізав собі ногу і понад 2 години вів бій: український воїн шокував історією з фронту (фото, відео)

Воїн 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ Олексій Капелюшний розповів, що 2022 року сам відрізав собі ногу, щоб вести бій. Згодом захисник України потрапив у полон, де пережив знущання окупантів. Військового вдалося обміняти, і він продовжує службу у війську.

Про це він розповів в інтерв’ю кореспондентці ТСН Юлії Кирієнко.

Військовий розповів про оборону Верхньоторецького

Український військовий розповів про запеклий бій у Верхньоторецькому. Він зазначив, що в цій битві брав участь один український батальйон проти шести російських.

Також окупантів мали багато бронетехніки та артилерії. Попри це українські військові знищили 4 російські батальйони.

«У нас був наказ зайняти крайню хату в селі. Кругову оборону», — розповів Олексій Капелюшний.

Він зазначив, що так вони потрапили в оточення.

«Ми прийняли бій, бо піхоти було дуже багато. На жаль, хлопці через деякий час почали гинути. Бій був так: ми в одному дворі, вони (росіяни — ред.) через паркан. А потім стрілялися вже навіть в одному дворі», — сказав військовий.

Капелюшний розповів, що якоїсь миті він зрозумів, що залишився сам на сам з окупантами.

«Я уже з хати відстрілювався. Вони почали закидати гранатами. Я вибрав таку кімнату, в яку був один вхід. Вікон у ній не було. Можливо, це ванна мала бути у людей. І якось так везло мені, що 4 гранати з 5 вибухнули, але вони не спричинили жодної шкоди. А от п’ятої я вже не чув, вона лягла під ногу й вибухнула. Ногу майже відірвало. Мене штурмують. Я якось не втратив свідомість і зорієнтувався, що треба робити», — розповів він.

Олексій Капелюшний відрізав собі ногу та продовжив бій

Український захисник зазначив, що тоді йому вдалося відбиватись від окупантів.

«Я зрозумів, що нога мені дуже заважає. Я нічого кращого не придумав, ніж її відрізати. Так я ще тримав оборону десь 2,5 години. Я все думав, що хтось з моїх почує і, може, прийде на допомогу», — сказав воїн.

Олексій Капелюшний зазначив, що відрізану ногу він поставив біля себе і далі боровся. Так йому вдалося ліквідувати 5–7 росіян.

«Коли людина загнана і їй дуже страшно — ти твориш неймовірні речі», — наголосив він.

Військовий зазначив, що його штурмували «Вагнер» і «ДНРівці». Після невдалих штурмів командир ворогів дав наказ підпалити хату, в якій був Олексій Капелюшний.

«Я розумів, що зараз згорю живцем. А відірвана нога і згоріти живцем в один день — це перебір. Звісно, мені було дуже страшно й боляче. Вони вже були навколо хати. Вони дуже злі на мене, і в якийсь момент до мене доходить, що це вже все. Свій автомат я залишив у кімнаті, зняв шеврони та ухвалив вольове рішення. Я знав — я виповзу і мене застрелять. Я поповз, мене зразу не застрелили», — розповів він.

Воїн розповів, як потрапив у полон

Військовий зазначив, що окупанти його не вбили, бо прийняли за «натовського найманця».

«Вони думали, що якийсь командир чи найманець американський. Вони були дуже невдоволені, що їм довелося мене тягнути», — пригадує він.

Олексій Капелюшний розповів, що окупанти вкрали у нього годинник і навіть побилися за речі.

«Я втратив кров, і адреналін дуже виснажує. Я зрозумів, що непритомнію. Гривні вони дістали, телефон iPhonе. Їхній командир здався мені серед цього бидла адекватним», — розповів він.

Далі військового повезли до Горлівки. Окупанти навіть били тяжкопораненого та не надавали медичну допомогу. Капелюшного також допитували в полоні.

«Мене потягли на каталку, і тут я все ж знепритомнів. Я прокинувся посеред операції, кажу — що ти робиш? Вони мені — коліно тобі відрізаємо, щоб ти не повернувся у стрій», — згадує воїн.

Ставлення у лікарні: як одна людина допомагала пораненому захиснику

Військовий зазначив, що в Горлівці завідувачка лікарні накинулася на нього зі звинуваченнями про «фашизм», а прибиральниця прибігла накричати, бо її родич воював за окупантів і загинув.

«Серед цього всього мороку була одна людина, яка прийшла і запитала на вухо, чи пам’ятаю я чийсь номер телефона. Я одразу здивувався, ставився з підозрою. А потім згадав номер сестри, вона записала його собі на серветочку. Ця людина вдавала, що робить процедури, а потім сповістила мою сестру, що я в полоні. Потім вона принесла мені навіть цукерку. Я ж там доїдав те, що недоїдали їхні поранені, то вона котлетку там ховала в цьому всьому. Вона мені наостанок сказала, що тут не всі хочуть Росію, є ті, хто чекає на Україну. Навіть заради однієї цієї людини варто звільнити Горлівку», — наголосив військовий.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Я — НЕ ДЖЕЙСОН СТЕЙТЕМ! Сам відрізав ногу, щоб вести бій, вижив у п0л0ні й викрав документи у росіян