Путін розв’язав собі руки: чого очікувати українцям після "виборів" у РФ та чи готує Кремль масштабну мобілізацію росіян

Завершення виборів до Держдуми РФ відкриває для Кремля шлях до реалізації наступного етапу військово-політичних рішень. Використавши голосування як штучну демонстрацію єдності росіян, Кремль може таємно готувати нову хвилю мобілізації та посилення репресій.

Що відомо про вибори до Держдуми у РФ та які наслідки можуть бути для України — читайте у матеріалі ТСН.ua.

Що відомо про вибори до Держдуми у Росії

У неділю, 20 вересня в Росії завершилося триденне голосування на виборах до Держдуми та регіональних парламентів, яке пройшло із численними порушеннями й тиском на опозицію. Зокрема, РФ провела вибори до Думи на тимчасово окупованих територіях України.

Більшість антивоєнних кандидатів, зокрема представників партії «Яблоко», не допустили до участі. Незалежних спостерігачів масово відстороняли під надуманими приводами, як-от у Воронежі, де скасували реєстрацію близько 400 представників КПРФ, залишивши контроль лише провладним силам.

По всій країні зафіксували тиск на бюджетників, яких змушували звітувати про голосування за «Єдину Росію», а також випадки масової реєстрації людей для голосування вдома чи в електронному форматі без їхньої згоди.

Як повідомляють російські ЗМІ, членів опозиції піддавали залякуванням та затриманням, а для приховування порушень влада допускала вимкнення мобільного зв’язку та інтернету.

Згодом, стало відомо що, за попередніми результатами голосування, «Единая Россия», Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ), Ліберально-демократична партія Росії (ЛДПР) та «Новые люди» долають п’ятивідсотковий бар’єр на виборах депутатів Держдуми за списком після обробки 95,45% протоколів.

Вибори до Держдуми як показник підтримки війни

Незадовго до парламентських виборів, кремлівський диктатор Володимир Путін закликав росіян голосувати, назвавши участь у виборах способом продемонструвати підтримку армії та єдність суспільства. У телезверненні Путін закликав росіян голосуванням продемонструвати єдність, підтримку армії та збереження суверенітету, фактично перетворивши вибори на інструмент легітимізації свого курсу.

Кремль розглядає явку й результати як показник лояльності суспільства на тлі війни. Водночас, за даними Reuters, серед населення зростає тривожність через економічні труднощі та невизначені наслідки бойових дій.

Водночас, аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль використовує голосування як демонстрацію підтримки росіянами військових дій в Україні та намагається прив’язати мешканців окупованих територій до РФ.

«Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Державної думи, що відбулися 18–20 вересня, як підтвердження широкої підтримки російським суспільством військових дій в Україні. Перемога „Єдиної Росії“ далеко не є тією розгромною перемогою, яку вона хотіла б продемонструвати, щоб підкріпити свої твердження про об’єднання росіян навколо партії та Путіна.», — йдеться у звіті експертів.

В ЄС жорстко розкритикували вибори до Держдуми РФ

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас закликала запровадити санкції проти організаторів псевдовиборів до Держдуми РФ на окупованих територіях України.

У соцмережі Х вона заявила, що Кремль остаточно знищив демократію, придушивши інакомислення, заборонивши єдину антивоєнну партію та недопустивши міжнародних спостерігачів, через що результати голосування були визначені заздалегідь.

«Так звані вибори до Думи стали ще одним серйозним ударом по російській демократії. Їхній результат ніколи не викликав сумнівів. Кремль придушив інакомислення, заборонив єдину зареєстровану партію, яка виступала проти його війни в Україні, і не допустив міжнародних спостерігачів за виборами. У Росії залишилася лише видимість демократії. Я запропонувала вжити заходів проти тих, хто сприяє проведенню цих фіктивних виборів на окупованих територіях України», — написала вона у соцмережі.

Чи реальна нова мобілізація у РФ після голосування

У серпні українська розвідка повідомила про розроблений Генеральним штабом РФ сценарій додаткового призову 600 тисяч осіб. Реалізацію цього плану розрахували на дворічний період: Кремль має намір мобілізувати перші 300 тисяч цивільних у 2026 році, а решту 300 тисяч залучити до лав армії впродовж 2027 року.

Згодом видання The Economist зауважило, що парламентські та місцеві вибори в Росії відбувалися в умовах, коли політична конкуренція у країні залишається вкрай обмеженою. Водночас у автори статті припускали, що після голосування у РФ може розпочатися нова масштабна хвиля мобілізації.

За даними Bloomberg, у Росії після виборів до Держдуми зросли побоювання щодо нової мобілізації. Через це деякі російські урядовці та посадовці військкоматів намагалися перевести активи в іноземні банки та закликали родичів виїхати за кордон.

Видання повідомляє, що РФ може готуватися до призову ще 300 тисяч осіб до кінця року. Однак остаточного рішення про нову мобілізацію, за словами європейських урядовців, Володимир Путін наразі не ухвалив. Окрім того, у речник Кремля Дмитро Пєсков 18 вересня заявляв, що російська влада не має планів проводити приховану мобілізацію після парламентських виборів.

За оцінкою Bloomberg, Росії щороку необхідно поповнювати армію на 400 тисяч людей для перекриття високих втрат (близько 33 тисяч на місяць), темпи набору контрактників падають. Цього разу Кремль може уникнути публічних оголошень завдяки цифровій системі електронних повісток, яка автоматично блокує виїзд і обмежує права ухилянтів. Аналітики зазначають, що без нової хвилі призову Росії бракуватиме живої сили для утримання фронту в Україні й подальшого наступу.

Аналітик Кирило Рогов вважає, що нинішня ситуація на фронті свідчить про нестачу живої сили для одночасного ведення наступу та утримання всієї лінії фронту. На його думку, мобілізація може знадобитися Росії, якщо Кремль хоче спробувати вийти до кордонів Донецької області протягом шести місяців.

Які наслідки для України можуть мати вибори в Росії

Декан Лондонської бізнес-школи Сергій Гурієв вважає, що Володимир Путін використає підсумки голосування для виправдання економічних труднощів і подальшої ескалації війни проти України.

«Путін уже заявляв, що війна не безплатна; вона коштує дорого. Він використає цей результат як підтвердження того, що росіяни готові затягнути паски», — зазначив економіст у коментарі виданню Newsweek.

Попри офіційні заперечення Кремля, після виборів зростають побоювання щодо нової мобілізації задля перекриття щоденних втрат РФ. Створена цифрова система заклику спрощує призов та блокує виїзд із країни. Для Кремля це також спосіб зекономити на тлі бюджетного дефіциту.

«Мобілізація має свої політичні витрати, а наймання армії найманців — економічні», — підкреслив Гурієв.

Економіст зазначив, що диктатор може фактично «інтерпретувати це голосування як заяву, що росіяни насправді не проти (призову — Ред.)». Він наголосив, що можливо, це не так, але Путін «може бути дезінформований» щодо реального рівня підтримки, яку він має.

Водночас атаки українських дронів на російські склади й черги на АЗС змушують росіян відчути війну на собі. На думку економіста, це підриває підтримку агресії проти України та підштовхує російські еліти до публічної критики.

За його словами, якщо посадовці відкрито говорять про економічні збитки, це свідчить про те, що вони «не можуть спілкуватися з Путіним безпосередньо, або відмовилися від цього, бо бачать, що він не хоче слухати».

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.