Чому акули не мають кісток: вчені розкрили незвичайний секрет їхнього скелета

Більшість людей звикли вважати, що всі риби мають кістковий скелет. Однак акули є винятком. Попри те, що вони належать до риб, у їхньому організмі немає жодної справжньої кістки. Увесь внутрішній скелет — від хребта і черепа до щелеп — складається з хрящової тканини.

Про це повідомило видання Space Daily.

В Музеї природної історії в Лондоні пояснюють, що скелет акул утворений тим самим типом хряща, з якого складаються людські вуха та кінчик носа. Водночас він значно міцніший, адже окремі його ділянки зміцнюються завдяки відкладенню солей кальцію.

Акули входять до класу хрящових риб (Chondrichthyes), до якого також належать скати та химери. На відміну від більшості інших риб, у них відсутній плавальний міхур, який допомагає підтримувати плавучість. Цю функцію виконують інші особливості будови організму: легкий хрящовий скелет, велика печінка, багата на жир, а також плавці та постійний рух, які створюють додаткову підйомну силу у воді.

Хоча хрящ приблизно вдвічі менш щільний за кістку, це не означає, що він є слабким. Найбільше зміцнені щелепи та хребці, де накопичуються мінерали, що підвищують міцність скелета.

Часто виникає запитання і щодо зубів акул. Попри їхню твердість, вони також не є кістками. Зуби складаються переважно з дентину та вкриті шаром емальоїду — тканин, схожих за будовою на людські зуби.

Саме ця особливість пояснює, чому серед викопних решток акул найчастіше знаходять зуби. Хрящовий скелет рідко зберігається у викопному стані, тоді як зуби можуть залишатися в породах мільйони років. Крім того, акули постійно замінюють зуби протягом життя, тому одна тварина залишає після себе значну їх кількість.

Водночас сучасні дослідження ставлять під сумнів уявлення про те, що відсутність кісток є примітивною рисою акул. Дедалі більше викопних знахідок свідчить, що спільні предки щелепних хребетних могли мати більше кісткової тканини, а представники лінії хрящових риб втратили значну її частину вже в процесі еволюції. Водночас науковці наголошують, що точна послідовність цих змін досі залишається предметом дискусій.

Одним із доказів цієї гіпотези стало відкриття, описане 2020 року міжнародною групою дослідників під керівництвом Мартіна Бразо. Вчені дослідили викопну панцирну рибу Minjinia turgenensis, яка жила близько 410 мільйонів років тому. У її черепі виявили добре збережену ендохондральну кістку — тканину, що формує значну частину внутрішнього скелета сучасних кісткових хребетних.

Ще раніше дослідники описали іншу давню рибу — Gogoselachus, якій приблизно 380 мільйонів років. Вона мала незвичайний мінералізований хрящ, структура якого відрізнялася від хряща сучасних акул. На думку авторів дослідження, ця знахідка може відображати один із ранніх етапів еволюції їхнього скелета.

Науковці зазначають, що історія акул налічує понад 400 мільйонів років. Саме тому їхній безкістковий скелет сьогодні розглядають не як незавершений етап еволюції, а як високоспеціалізовану анатомічну особливість.

Нагадаємо, в підводних печерах Алабами дослідники виявили абсолютно новий вид сліпої риби, яка ховається в суцільній темряві, і назвали його на честь містичного монстра Демогоргона з популярного серіалу.