Людство перетнуло 7 із 9 меж Землі: вчені попередили про небезпечні зміни

Людство вже вийшло за межі семи з дев’яти так званих планетарних меж, які визначають безпечні умови для життя на Землі.

Про це йдеться у звіті Planetary Health Check 2026, підготовленому Потсдамським інститутом досліджень впливу клімату.

Йдеться про межі, пов’язані зі зміною клімату, станом природи та біорізноманіття, змінами у землекористуванні, порушенням водного циклу, надмірним використанням добрив, забрудненням і, вперше, закисленням океану.

Водночас дві планетарні межі людство поки не перевищило — це руйнування озонового шару та забруднення повітря. У звіті зазначають, що ситуація за цими двома показниками останніми роками навіть покращилася. Водночас у деяких регіонах світу зростає ризик через атмосферні аерозолі.

«Діагноз однозначний. Тиск зростає в межах кожної планетарної межі, яка вже перебуває за межами безпечного простору для діяльності людини», — пояснив провідний автор Planetary Health Check 2026 Борис Сакшевскі.

За його словами, це означає, що зростає ризик масштабних, тривалих і потенційно незворотних змін, а можливості людства для помилок у вирішенні цих проблем стають дедалі меншими.

Наслідки вже відчувають у різних країнах

Автори звіту наголошують, що наслідки порушення природних систем уже проявляються на різних континентах. За останні 12 місяців у світі відбулася низка масштабних екологічних надзвичайних ситуацій.

У Європі цього року в багатьох країнах зафіксували найспекотніше літо за всю історію спостережень. Зокрема, у Сардинії температура сягала 48,4 градуса за Цельсієм. Через спеку в Італії, Франції та Іспанії вирували лісові пожежі, а в низці країн тривають наслідки посухи.

Спека також призвела до смертей. За наведеними у матеріалі даними, лише в Німеччині через хвилю спеки 2026 року могли загинути до 14 тисяч людей.

2025 року мусонні повені в Пакистані, спричинені сильними опадами та таненням льодовиків, зачепили понад 6,9 млн людей.

2026-го масштабні повені сталися в Непалі та Тибеті. Обвал льодовика в Гімалаях спричинив раптові паводки, які зруйнували цілі громади та забрали щонайменше 1300 життів.

Кліматологиня та професорка Імперського коледжу Лондона Фрідеріка Отто заявила, що без значно швидшого переходу від викопного палива до нульових викидів кількість подібних катастроф може зростати.

Зміна клімату пов’язана зі зникненням природи

У звіті також наголошується на тісному зв’язку між кліматичними змінами та втратою біорізноманіття. Автори дослідження зазначають, що захист і відновлення природи необхідні для того, щоб людство мало шанс стабілізувати клімат у безпечних межах.

Окрему увагу приділили Амазонії. Вирубування тропічних лісів загрожує одному з найбільших природних поглиначів вуглецю на планеті, який допомагає стримувати зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

Ще однією проблемою є стан морського дна. За даними звіту, щороку донним траленням охоплюється 1–2% морського дна, причому найчастіше промисел ведеться в одних із найбільш продуктивних і біорізноманітних районах океану.

Додатковий тиск створює інтерес промисловості до видобутку ресурсів у глибоководних районах. У звіті зазначають, що сукупні наслідки цих процесів для планети наразі неможливо повністю оцінити.

Вчені говорять про можливість змінити ситуацію

Попри масштаб проблеми, автори звіту наголошують, що ситуація не є безнадійною. Як приклад вони наводять відновлення озонового шару, яке стало можливим завдяки міжнародним спільним діям.

«У нас немає розкоші часу, але є знання, можливості та рішення, необхідні для того, щоб змінити курс», — заявив директор Потсдамського інституту досліджень впливу клімату Йоган Рокстрьом, співавтор звіту.

За його словами, прискорення заходів для повернення всіх планетарних меж у безпечний простір необхідне для захисту життя та засобів до існування людей, а також для забезпечення спільного добробуту в майбутньому.