У Китаї знайшли сліди невідомого предка людини

Серед усіх представників гомінінів сьогодні лишився лише один — Homo sapiens. Проте наша поява — це результат надзвичайно складного еволюційного процесу з багатьма відгалуженнями, більшість із яких давно зникли.

Про це пише t4.

Нижче — короткий огляд кількох маловідомих, але дуже цікавих «родичів» людства, які кидають виклик уявленням про наше походження.

Ardipithecus ramidus — на межі мавпи й людини

Цей вид жив близько 4,5 мільйона років тому в Ефіопії. Його вважають одним із найдавніших представників гомінінів. Хоча мав мавпоподібні риси, вже міг частково пересуватись на двох ногах. Вперше його описали лише у 2009 році, але відтоді зібрано понад 100 решток.

Homo gautengensis — спірна знахідка з ПАР

У 2010 році вчений Даррен Курно запропонував виділити новий вид на основі черепа, знайденого ще у 1977 році. Він стверджував, що це окремий тип людини, але більшість науковців сумніваються: на їхню думку, йдеться лише про варіацію Homo erectus.

Homo georgicus — першопроходець за межами Африки

У грузинському Дманісі було знайдено рештки гомінінів віком майже 1,85 мільйона років. Це найстаріша відома популяція людини поза Африкою. Та чи є це окремий вид, чи просто рання форма Homo erectus — досі предмет наукових суперечок. Деякі генетичні дані вказують, що серед знайдених черепів можуть бути представники двох різних видів.

Homo helmei — наш давній родич чи просто ранній Homo sapiens

У 1935 році в Південній Африці виявили череп із місцевості Флорісбад. Його довго вважали окремим видом — Homo helmei, але нині переважає думка, що це просто дуже ранній представник нашого виду, який жив ще до того, як люди почали схрещуватися з неандертальцями та денисівцями.

Homo longi та Homo juluensis — нові гравці з Азії

У Китаї було знайдено масивний череп Homo longi, або «Людини-дракона». Він має унікальні риси, гігантські зуби та датується приблизно 150 тисячами років. Багато хто припускає, що це — денисівець, але поки без ДНК-аналізу це не доведено.

У 2024 році знову в Китаї знайшли інші рештки — Homo juluensis. Він, імовірно, також був близьким до денисівців, але це питання ще чекає на наукове вирішення.

Хто ми і скільки нас було?

Історія людини — це не прямий шлях, а складне мереживо, де види з’являлись, зникали, змішувалися. Ми досі не знаємо напевне, які з них дали початок сучасній людині, а які були лише «еволюційними експериментами». Але точно відомо одне: наша історія глибша, складніша і значно цікавіша, ніж вважалося раніше. І, можливо, під шарами землі ще чекають десятки невідомих «загублених родичів».