Закони, які ухвалюються в Росії, свідчать про підготовку до мобілізації, бо темпи рекрутингу не покривають втрати на фронті.

Закони, які ухвалюються в Росії, свідчать про підготовку до мобілізації, бо темпи рекрутингу не покривають втрати на фронті. / © ТСН.ua

Мобілізація в Росії: рекрутинг не покриває втрати на фронті — чи ухвалить Путін найбільш непопулярне рішення

НАТО готується до можливої атаки Росії на тлі попереджень розвідок про мобілізацію, яку може оголосити Путін. Поблизу естонської Нарви РФ запровадила комендантський режим та обмеження на пересування.

НАТО готується до можливої атаки Росії на тлі попереджень розвідок про підготовку Росії до масштабної мобілізації. Поблизу естонської Нарви РФ запровадила комендантський режим та обмеження на пересування.

За результатами так званих виборів до російської Держдуми — перших від початку повномасштабної війни проти України — партія «Єдина Росія» отримала 355 місць. Це найбільший «результат» за всю історію. Все як у Радянському Союзі — однопартійній тоталітарній диктатурі — коли КПРС отримувала до 80% мандатів при майже 100% явці.

Ці «вибори» до Держдуми Путін прямо пов’язував із війною, закликаючи росіян голосувати й таким чином підтримати армію. А «рекорд» вдалося забезпечити за рахунок незаконного проведення виборів на тимчасово окупованих українських територіях. При цьому Кремль всіляко заперечував можливість оголошення Путіним ще однієї хвилі мобілізації після виборів до Держдуми. Сам Путін називав це маячнею, в той час як росіяни знову почали масово виїжджати за кордон, зокрема до Грузії.

Тож чи оголосить Путін ще одну хвилю мобілізації в Росії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Місяці, а не роки: Росія може атакувати НАТО

Ще навесні Володимир Зеленський попереджав, що обмеження доступу до соцмереж у Росії може свідчити про підготовку до загальної мобілізації для повторного великого наступу на Україну або на одну з країн Балтії. Тоді це викликало негативну реакцію в Естонії. Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна заявив, що це не збігається з оцінками естонської розвідки. Проте вже зараз від європейських лідерів, особливо представників військових і розвідок, лунають доволі песимістичні заяви й оцінки.

Після російських ударів по потягах та АЗС біля польського кордону, прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчими місяцями Росія може вдарити ракетами та дронами по країнах, які підтримують Україну, представивши це як випадковість. За його словами, про це свідчать дані розвідок НАТО, України та самої Польщі. Мета Росії — не лише підірвати підтримку й допомогу Україні, а й статтю 5 Альянсу про колективну оборону.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс підтвердив, що його країна теж має дані про підготовку Росії до гібридних атак проти союзників України. А президент Латвії Едгарс Рінкевичс взагалі зробив невтішну заяву. За його словами, якщо Росія вирішить запустити кілька ракет по європейській території, для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися через проблеми з системами ППО, які мають як Україна, так і країни-члени НАТО.

Днями The Guardian, посилаючись на європейські розвідки, написала про можливу атаку Росії на країни Альянсу вже протягом найближчих місяців, а не років, як про це говорили раніше. Глава чеської служби безпеки BIS Міхал Куделка заявив, що це може бути невелике вторгнення на територію країни НАТО, яка межує з Росією, провокації під чужим прапором, масштабна кампанія впливу та атаки безпілотниками. Так, наприклад, минулого тижня Білорусь проводила військові навчання неподалік стратегічно важливого Сувальського коридору — 65-км смуги землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю.

Нове «гарматне м’ясо»: рекрутинг не покриває втрати

В інтерв’ю The Times начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко розповів, що Росія набирає по 1000-1200 новобранців щодня. При цьому середні щоденні втрати ворога на полі бою — 1374 військових. За оцінкою Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 1,4 млн солдатів, вбитими — до 450 тис. В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що поточний рекрутинг (падіння темпів вербування спостерігається від кінця 2025 року) не покриває втрати Росії на фронті, тож Кремлю доведеться провести певний примусовий резервний призов. Але тип та масштаби мобілізації залежатимуть від того, які операції та на яких ділянках фронту санкціонує Путін.

«Українські чиновники повідомляли, що російський Генштаб розробив плани додаткових наступальних операцій по всьому театру військових дій, включаючи чернігівсько-київський напрямок. Російський Генштаб, ймовірно, звернувся до Путіна з проханням надати 800 тис. військовослужбовців для виконання всіх запланованих наступальних операцій, а не лише для підтримки цілеспрямованого розгортання пріоритетних зусиль у Донецькій області», — зазначають в ISW.

На початку вересня президент Зеленський заявляв, що після виборів до Держдуми в Росії можуть розпочатися мобілізаційні заходи. Проте, невідомо, чи буде це прихована, чи відкрита мобілізація.

«Ми розуміємо цифру: 300 тис. мінімум російських воїнів додатково — це те, на що вони розраховують», — додав Зеленський.

Приписи і заборони: як вже підготувалася Росія

Раніше ТСН.ua вже писав, що першу хвилю «часткової» мобілізації в Росії Путін оголошував у вересні 2022 року й відтоді свого указу він не «закрив». Тоді на війну проти України набрали 300 тис. Світлини автомобільних черг, які утворилися зокрема на пункті пропуску «Верхній Ларс», облетіли всі світові ЗМІ. За різними оцінками близько 1 млн росіян виїхали з Росії. Це найбільша одномоментна еміграція з Росії від часів розпадку «совка».

Проте зараз, зокрема тим, хто вже отримав мобілізаційний припис, виїзд з Росії заборонений. Для контролю РФ створила спеціальну електронно-законодавчу систему. Російський військовий цифровий реєстр автоматично пов’язаний з податковими службами, базами даних поліції, медичними картками, реєстрами майна та прикордонним контролем. Активне вручення мобілізаційних приписів, які вклеюють у військовий квиток, триває вже рік.

За даними української та західних розвідок, аналітичних центрів та експертів, темпи вербування контрактників 2026 року впали приблизно на 20%. Аналітики переконані, що Путіну доведеться йти на мобілізацію в тому чи іншому форматі, адже можливість встановлення режиму припинення вогню він відкидає. Ще в серпні The Wall Street Journal повідомляла, що в Росії проводять підготовчі заходи на випадок нової хвилі мобілізації. Зокрема в липні в Калінінградській області російські військові перевіряли плани мобілізації населення — розміщення, харчування та озброєння призваних.

За інформацією Bloomberg, Путін ще не ухвалив остаточного рішення про проведення мобілізації. Проте Росія реструктуризує військові комісаріати, щоб впоратися зі збільшенням потоку призовників. На цьому тлі кремлівські чиновники та представники центрів вербування в останні місяці прагнули відкрити рахунки в іноземних банках та перевести активи за кордон, водночас заохочуючи друзів та родичів залишати Росію.

«Якщо подивитися на закони, які вони (росіяни — Ред.) зараз просувають, і які, по суті, спрямовані на закриття кордонів та обмеження свободи пересування, це свідчить саме про це (про підготовку до мобілізації — Ред.). Бо правда в тому, що за таких темпів вони не зможуть довго підтримувати свої військові дії», — вважає президент Фінляндії Александр Стубб.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie