Відлік іде на місяці: європейські спецслужби розглядають 4 сценарії ударів РФ по НАТО

Європейські спецслужби вважають, що Росія може найближчими місяцями спробувати перевірити готовність НАТО реагувати на агресивні дії. Серед можливих сценаріїв називають атаки дронами або ракетами, провокації під чужим прапором, масштабні операції впливу та навіть обмежене вторгнення на територію Альянсу.

Про це пише The Guardian.

Який сценарій може обрати Росія

Глава чеської служби безпеки BIS Міхал Куделка заявив, що одним із можливих варіантів може стати невелике вторгнення на територію країни НАТО, яка межує з Росією. Серед інших сценаріїв він назвав провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу та атаки безпілотниками.

За його оцінкою, такий розвиток подій може відбутися «протягом місяців, а не років». Водночас Куделка наголосив, що європейські країни докладають зусиль, щоб не допустити подібної ескалації.

Польський прем’єр Дональд Туск раніше також попереджав, що Росія може спробувати атакувати територію НАТО дронами або ракетами, перевіряючи, наскільки Альянс готовий застосувати принцип колективної оборони. Президент Франції Еммануель Макрон назвав ці попередження обґрунтованими.

У Балтії не бачать неминучого нападу

Водночас розвідки країн Балтії оцінюють ситуацію обережніше. Глава латвійської служби держбезпеки Нормундс Межвєтс заявив, що наразі його відомство не бачить ознак неминучого нападу Росії.

За його словами, водночас є свідчення підготовки Москви до більш рішучих дій у Європі. Однак поки що залишається незрозумілим, чи йдеться про конкретні плани військової ескалації, чи Москва просто намагається посилити страх і невизначеність у західних суспільствах.

Естонський представник зовнішньополітичного відомства Джонатан Всевайов також закликав не розганяти паніку в соцмережах. Балтійські країни, які роками попереджали Захід про небезпеку з боку Росії, тепер наголошують, що надмірна тривожність сама по собі може працювати на Кремль.

Росія посилює диверсії в Європі

За оцінками всіх трьох співрозмовників The Guardian, російська кампанія диверсій у Європі, найімовірніше, продовжить посилюватися. Йдеться вже не лише про випадкові акти саботажу чи підпали — російські операції дедалі частіше спрямовуються на конкретні об’єкти, пов’язані з підтримкою України.

Серед потенційних цілей розвідники називають залізничну інфраструктуру, об’єкти, які забезпечують допомогу Україні, та оборонні підприємства. Окрему тривогу викликає зростання ризику того, що такі операції можуть призвести до жертв серед цивільного населення.

Глава шведської військової розвідки Томас Нільссон назвав важливим сигналом появу озброєного безпілотника біля аеропорту Лейпцига. На його думку, атаки, які потенційно можуть спричинити загибель людей або завдати серйозної шкоди критичній інфраструктурі, змінюють характер загрози.

Чого Москва намагається досягти

Чеська розвідка вважає, що російська тактика спрямована не лише на фізичне пошкодження об’єктів. За словами Куделки, Кремль прагне тиснути на слабкі місця західних суспільств, щоб зменшити підтримку України.

Шведська сторона також вважає, що диверсійна кампанія має кілька цілей: посіяти тривогу серед європейців, створити розбіжності всередині НАТО та змусити союзників витрачати більше ресурсів на перевірку численних інцидентів.

Так виникає ще один ефект: навіть якщо пожежа, аварія чи технічна несправність не пов’язані з Росією, спецслужби змушені перевіряти кожен такий випадок як потенційну диверсію. Це саме по собі збільшує навантаження на європейські структури безпеки.

Чи справді Росія готує напад

Наразі європейські розвідники не мають єдиної оцінки щодо безпосередньої загрози військового нападу на НАТО. Частина чиновників говорить про можливість серйознішої провокації вже найближчими місяцями, тоді як у Балтії наголошують на відсутності ознак неминучої атаки.

При цьому Москва заперечує наміри нападати на НАТО. Представник Кремля Дмитро Пєсков називав такі припущення такими, що не відповідають реальності.

Європейські спецслужби водночас очікують подальшого посилення гібридних атак, які балансують на межі відкритої війни — через диверсії, кібератаки, інформаційні операції та інші провокації. Саме те, наскільки далеко Москва готова зайти у таких діях і як на них відповідатиме НАТО, зараз залишається одним із головних питань європейської безпеки.

Нагадаємо, плани російського диктатора щодо «відсунення» НАТО від кордонів Росії, схоже, знову пішли не за планом. Путін заявив, що Альянс, навпаки, «розбухає і розширюється», а паралельно вкотре заговорив про війну та пригрозив Заходу.