Політична криза у Польщі: чому українцям не варто радіти — експерт

Польща опинилася на порозі тривалої політичної кризи через протистояння навколо Конституційного трибуналу. Конфлікт може послабити позиції прем’єр-міністра Дональда Туска та створити додаткові можливості для правих політичних сил. Для України такий розвиток подій може мати негативні наслідки, оскільки українське питання залишатиметься однією з центральних тем польських виборчих кампаній незалежно від того, коли відбудуться наступні вибори.

Про це написав політичний аналітик Вадим Денисенко у Facebook.

Навроцький не поспішає домовлятися з Туском

За оцінкою аналітика, Дональд Туск наразі не контролює ситуацію на вулицях, а це може стати одним із визначальних чинників подальшого розвитку політичного протистояння. Розрахунок польського прем’єра, ймовірно, полягав у тому, що його дії щодо Конституційного трибуналу змусять президента Кароля Навроцького сісти за стіл переговорів і шукати компроміс.

Однак цей сценарій стає дедалі менш реалістичним. Навроцький, як вважає Денисенко, фактично перетворився на лідера всіх правих сил Польщі та отримав можливість мобілізувати своїх прихильників. Крім того, проти дій навколо Конституційного трибуналу виступили навіть окремі політичні союзники Туска.

Тому найближчим часом президент навряд чи погодиться на переговори з прем’єр-міністром. Натомість він може зайняти вичікувальну позицію, розраховуючи на подальше ослаблення уряду.

«По суті, почалася гра „хто перший кліпне“», — зазначив аналітик.

Важливість протистояння пояснюється також особливими повноваженнями Конституційного трибуналу. За оцінкою Денисенка, контроль над цим органом дає можливість блокувати законодавчі та урядові рішення, що забезпечує значний політичний вплив навіть для тих сил, які перебувають в опозиції.

Загроза дострокових виборів

Додатковим випробуванням для польського прем’єра стануть результати найближчих соціологічних опитувань. Денисенко припускає, що вони можуть виявитися несприятливими для Туска, що змусить його визначатися з подальшою політичною стратегією.

Перед очільником уряду постануть два основні варіанти. Перший — спробувати ініціювати дострокові парламентські вибори, поки ситуація ще не стала гіршою для його політичної сили. Другий — затягувати протистояння, сподіваючись згодом повернути втрачені позиції, скористатися помилками опонентів і мобілізувати виборців навколо загрози виходу Польщі з Європейського Союзу.

Саме звинувачення правих сил у прагненні вивести країну з ЄС, за словами аналітика, є одним із головних політичних контраргументів команди Туска.

Водночас можливості дострокового припинення повноважень парламенту обмежені конституційними процедурами.

Зокрема, Сейм може ухвалити рішення про саморозпуск за підтримки двох третин депутатів. Для цього Туску довелося б погодитися на такий сценарій і забезпечити необхідну кількість голосів.

Інший механізм пов’язаний із затвердженням державного бюджету. Якщо протягом чотирьох місяців після подання бюджетного законопроєкту до Сейму президенту не передадуть документ на підпис, глава держави отримує право протягом наступних 14 днів оголосити дострокові парламентські вибори.

Як повідомив Денисенко, бюджет Польщі подали 29 вересня. Відтак відповідна конституційна процедура потенційно може запуститися з 29 січня. У разі розпуску парламенту вибори мають відбутися протягом 45 днів.

Однак цей варіант потребуватиме готовності окремих політичних союзників Туска ризикнути своїми позиціями та погодитися на дострокове голосування. Наразі аналітик вважає таку перспективу складною для реалізації.

Заміна уряду не гарантує виходу з кризи

Ще одним можливим сценарієм є формування нового уряду замість кабінету Туска. Проте й цей варіант потребуватиме складних політичних домовленостей.

Як пояснює Денисенко, польська конституційна процедура передбачає, що після відставки чинного уряду відбувається голосування щодо наступного складу кабінету. Для його затвердження достатньо простої більшості голосів.

Таким чином, правим силам доведеться об’єднатися, а також домовитися з частиною нинішніх союзників Туска, запропонувавши їм прийнятні політичні умови. Хоча такий сценарій теоретично можливий, він також має значні перешкоди.

На думку аналітика, наразі найімовірнішим залишається не швидка зміна уряду чи дострокові вибори, а тривале політичне протистояння, яке може перерости в затяжну кризу.

Найбільше шансів скористатися нею, за оцінкою Денисенка, мають конфедерати — представники правого політичного табору Польщі.

Водночас він застерігає, що перебіг подій залежатиме не лише від парламентських домовленостей і позицій політичних лідерів. Важливими можуть стати настрої на вулицях, позиція силових структур та інші непередбачувані чинники, які здатні суттєво змінити розстановку сил.

Чому це може зашкодити Україні

Денисенко окремо застеріг від оцінок, згідно з якими внутрішнє протистояння в Польщі нібито вигідне Україні, оскільки польські політики будуть змушені зосередитися на власних проблемах.

За його словами, українське питання нікуди не зникне з польського політичного порядку денного. Воно залишатиметься однією з базових тем виборчих кампаній незалежно від того, коли саме відбудуться парламентські вибори.

Водночас ослаблення Дональда Туска може мати для України негативні наслідки. Політична нестабільність посилює позиції його опонентів, зокрема правих сил, які можуть отримати додаткові можливості для впливу на майбутню політику Польщі щодо України.

«Нинішня ситуація може ослабити Туска, з усіма відповідними наслідками для нас», — підсумував Денисенко.

Нагадаємо, колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який очолює нову опозиційну партію «Розвиток Плюс» (Rozwój Plus), оголосив про ініціювання вотуму недовіри уряду Дональда Туска. На тлі загострення політичної кризи навколо Конституційного трибуналу (КТ) він також запропонував сформувати тимчасовий уряд.