Шеремет, Вороненков, Окуєва, Бабченко: в Україні тривають вбивства неугодних режиму Путіна

Увечері 29 травня на порозі орендованої квартири у Києві вбили російського журналіста Аркадія Бабченка - вбивця тричі вистрілив йому в спину. Поліція поки що називає дві версії злочину - професійна діяльність і громадянська позиція загиблого.

ВАЖЛИВО: "Вбивство" Аркадія Бабченка - операція українських спецслужб. Журналіст живий.

Бабченко був відомий своїм негативним ставленням до режиму Володимра Путіна і усього, що відбувається зараз у Росії. Через свої погляди журналіст змушений був залишити батьківщину і врешті оселитися у Києві.

Аркадій Бабченко - не єдиний неугодний російській владі, якого за останні кілька років вбили в Україні.

Павло Шеремет: вбивці досі не встановлені

20 липня 2016 року у центрі Києва був убитий журналіст Павло Шеремет - уродженець Білорусі з російським громадянством. Він був відомий своїм негативним ставленням до політики президента Білорусі Олександра Лукашенка і критикував російську владу за те, що, на його думку, вона йде тим самими шляхом. 2014 року Шеремет оголосив про свою незгоду з анексією Криму та підтримкою сепаратистів на Донбасі Росією, назвавши це "кривавою авантюрою і фатальною помилкою російської політики". 

За даними слідчих, зловмисники закріпили вибухівку на днище авто, за кермом якого був Шеремет. Правоохоронці також розповіли, що для вбивства журналіста зловмисники використовували елементи протипіхотної міни МОН-50. Також слідство визначило пріоритетну версію злочину. Пізніше поліція засекретила всі ухвали суду щодо справи про вбивство Шеремета. Із відкритого доступу у Єдиному реєстрі судових рішень було вилучено понад 200 рішень, зокрема про надання поліції інформації про мобільні переговори можливих фігурантів кримінального провадження. 

У травні 2017 року у Мережі з'явився фильм-розслідування вбивства журналіста "Української правди" Павла Шеремета. Над створення стрічки працювали журналісти проекту "Слідство.Інфо" та міжнародної мережі OCCRP. Під час розслідування з'ясувалося, що в ніч перед вбивством Шеремета біля його будинку був помічений колишній або чинний співробітник СБУ. Його зафіксували камери відеоспостереження. Він був присутній біля будинку Шеремета принаймні кілька годин - і саме в цю ніч під машину журналіста заклали вибухівку. Журналісти з'ясували, що чоловіка звати Ігор Устименко. Станом на 2014 рік він був співробітником Служби безпеки України.

Після виходу фільму у поліції заявили, що запросили екс-співробітника СБУ на допит, однак що було далі - невідомо. У грудні 2017 року глава Національної поліції України Сергій Князєв повідомляв, що осіб, які вбили Шеремета, досі не встановлено.

Денис Вороненков: у замовленні вбивства підозрюють кримінального авторитета

23 березня 2017 року на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Пушкінської у Києві сталася стрілянина. Внаслідок неї був убитий колишній депутат Держдуми Денис Вороненков. Також зловмисник поранив охоронця екс-політика, однак той встиг вистрілити у відповідь і поранив вбивцю - 28-річного уродженця Севастополя, який мешкав у Дніпрі, Павла Паршова. Він помер у лікарні від поранень, завданих охоронцем Вороненкова.

За півтора місяці до того Слідчий комітет Росії офіційно оголосив Вороненкова в розшук. Його звинувачували в шахрайстві. У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ Росії, Вороненков поїхав до України. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав у Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

У жовтні 2017 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що слідчі знають імена учасників та організаторів вбивства Вороненкова. За його словами, вбивство було скоєне на замовлення кримінального авторитета Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка вдови Вороненкова, Марії Максакової.

"Ми переконані, що вбивство Дениса Вороненкова пов’язане з його свідченнями щодо присутності російських військ на території України, а також у справі щодо держзради Віктора Януковича, підтвердженого ним як свідка подій у Думі РФ. Щоб не допустити цих свідчень Вороненкова в українських і міжнародних судах, представники російських спецслужб підготували план його фізичного знищення як свідка. Фактичним замовником вбивства став підконтрольний ФСБ кримінальний авторитет Володимир Тюрін", - повідомив Луценко.

Як вважають слідчі, Тюрін мав особистий мотив до вбивства, адже він був цивільним чоловіком Максакової, яка на момент трагедії була дружиною Вороненкова.

"Слідство встановило, що убивство скоїв громадянин України Павло Паршов за попередньою змовою з громадянами України Василенком, Лосем, Левенцем та Тарасенком", - додав глава ГПУ.

Паршов перебував у розшуку від 2011 року за фінансові махінації, скоєні за змовою групою осіб. Нардеп Антон Геращенко зазначив, що вбивця Вороненкова на початку 2015 року перейшов пішки український кордон з Білоруссю, а звідти попрямував до Росії, де навчався у школі диверсантів. Після підготовки був закинутий до України, де вступив до Нацгвардії. 

15 червня 2017 року у Павлограді затримали підозрюваного у вбивстві Вороненкова - це був місцевий активіст Ярослав Тарасенко. Василенко та Левенець перебувають у розшуку поза межами України. Нещодавно у Національній поліції України заявили, що Інтерпол оголосив у міжнародний розшук Володимира Тюріна.

Аміна Окуєва: вбивство не розкрито

30 жовтня 2017 року у селищі Глеваха під Києвом вбили добровольця АТО Аміну Окуєву. Невідомі здійснили постріли по автомобілю з кущів. Аміна Окуєва від отриманих поранень померла, а її чоловік Адам Осмаєв отримав поранення і вижив.

Це не перший замах на вбивство, який був вчинений на Окуєву та Осмаєва. У червні 2017 року на столичному Подолі у них стріляв російський кілер, який представився французьким журналістом. Окуєва вогнем у відповідь поранила найманця, він зараз перебуває за гратами.

У листопаді 2017 року радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, щодо вбивства Аміни Окуєвої причетна група зі мінімум чотирьох осіб, але їхні прізвища не називалися. Так само нічого невідомо про їхнє затримання.