Від виявлення цілі до вибуху — 5 хвилин: чому під час загрози балістики треба миттєво бігти в укриття

Від моменту отримання розвідувальних даних до безпосереднього влучання російської балістичної ракети у ціль проходить значно менше часу, ніж вважають у суспільстві. Реальне часове вікно для підготовки та завдання точного удару становить лише від двадцяти до тридцяти хвилин. За цей надзвичайно короткий проміжок російські військові встигають повністю перевірити інформацію, ввести польотне завдання та здійснити пуск.

Про це розповів офіцер резерву Повітряних сил ЗСУ та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський.

Скільки часу потрібно для пуску Іскандера

Для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М» процес введення координат є максимально автоматизованим і не потребує тривалої підготовки. Якщо ціль уже визначена, завантаження польотного завдання займає від десяти до тридцяти секунд, а точний розрахунок траєкторії безпосередньо на пусковій машині триває від однієї до трьох хвилин.

Якщо ворожа установка вже перебуває в повній бойовій готовності на закритій позиції, то передстартова підготовка із підйомом ракети вимагає лише близько чотирьох чи семи хвилин. У разі ж розгортання комплексу безпосередньо з маршу цей часовий показник збільшується до двадцяти хвилин, після чого зброя готова до застосування.

Швидкість самої балістичної ракети не залишає шансів на довгі роздуми, адже її підлітний час на відстань до п’ятисот кілометрів становить усього дві з половиною або чотири хвилини. Відтак загальний цикл ураження від моменту виявлення цілі ворожою розвідкою до потужного вибуху може становити смертоносні п’ять чи десять хвилин.

Особливості атак ракетами Кинджал

Аеробалістичний комплекс Х-47М2 «Кинджал» становить загрозу для абсолютно всієї території України незалежно від точки його пуску в повітрі. Ця система має дещо довший загальний цикл підготовки винятково через жорстку прив’язку до свого авіаційного носія, яким виступає швидкісний винищувач МіГ-31К.

Завантаження завдання в ракету займає ті ж кілька хвилин, проте ворожому літаку потрібно ще до двадцяти хвилин на зліт, вихід у пусковий район та розгін до надзвукової швидкості. Однак після відриву від підвіски літака ця аеробалістична ракета долає величезну відстань до обраної цілі за ті ж самі лічені дві з половиною або шість хвилин.

Головне правило виживання

Головний військово-технічний висновок із цих розрахунків полягає в тому, що загроза балістичного удару вимагає від українців блискавичної реакції. На відміну від атак крилатими ракетами чи тихохідними безпілотниками, тут у людей немає жодного запасу часу для тривалої оцінки навколишньої обстановки.

«Якщо проти крилатих ракет існує певний запас часу для оцінки обстановки, то у випадку з балістичним та аеробалістичним озброєнням реальне часове вікно між сповіщенням і прильотом вимірюється хвилинами», — наголошує експерт.

Саме тривала підготовча фаза польоту літака МіГ-31К дає змогу українській системі моніторингу заздалегідь оголошувати масштабну повітряну тривогу на всій території держави. Проте у випадку з наземними установками «Іскандер» сигнал небезпеки часто лунає вже безпосередньо під час стрімкого виходу ракети на балістичну траєкторію.

Тому швидкість організованого переходу в безпечне укриття залишається єдиним вирішальним фактором, який здатен врятувати життя під час таких стрімких атак. Військові вкотре закликають громадян не витрачати дорогоцінні секунди на гортання новинних стрічок та перевірку соціальних мереж, а одразу спускатися до сховищ.

Нагадаємо, очільник МЗС Німеччини заявив, що російські ракети летітимуть до Берліна «кілька хвилин». Тому Москва залишається серйозною загрозою для безпеки Європи.