Перевірте свої ноги: цей непомітний симптом може закінчитися ампутацією

Звичайний пухир або поріз може стати небезпечним для людини з діабетом. Через ураження нервів травма здатна залишитися непоміченою, а її загоєння — затягнутися.

Діабетична стопа: симптоми, які не можна ігнорувати

Діабетична стопа: симптоми, які не можна ігнорувати / © Credits

Звичайна натертість від взуття або невеликий поріз на нозі для людини з діабетом можуть мати значно серйозніші наслідки. Якщо хвороба вже вплинула на нерви, травма іноді залишається майже невідчутною. Водночас порушення кровопостачання заважає тканинам нормально відновлюватися, через що пошкодження може збільшуватися та інфікуватися.

Про це пише Egészség Kalauz.

Такі проблеми об’єднують поняттям «діабетична стопа». Йдеться не про окрему хворобу, а про низку ускладнень діабету, пов’язаних передусім з ураженням нервів і погіршенням кровообігу.

Якщо рівень цукру в крові протягом тривалого часу залишається високим, це може негативно впливати на нерви. Так розвивається діабетична нейропатія. Її поширена форма — периферична нейропатія — найчастіше спочатку проявляється саме в ногах і стопах.

Водночас високий рівень цукру здатний пошкоджувати дрібні судини, від яких залежить живлення нервів. Погіршуватися може і кровопостачання нижніх кінцівок.

У результаті виникають одразу дві проблеми. Через порушення чутливості людина може вчасно не помітити пошкодження, а через недостатній приплив крові організму складніше його загоїти.

Проблеми з нервами не завжди стають очевидними одразу. Зміни можуть накопичуватися поступово, а одним із перших сигналів нерідко стає незвичне відчуття в пальцях або стопах.

Це може бути легке поколювання, «мурашки» чи оніміння. Згодом людина може почати гірше відчувати температуру та біль.

Саме в цьому прихована серйозна небезпека. Наприклад, тісне взуття може натирати шкіру, всередину черевика може потрапити камінчик, а на стопі — з’явитися поріз чи опік. Зазвичай біль швидко змусив би людину звернути увагу на проблему, але через нейропатію цього сигналу може не бути.

Водночас можливий і протилежний прояв — підвищена болісність. Серед симптомів називають печіння, прострілювальний або колючий біль і судоми м’язів. Часто такі відчуття стають сильнішими вночі.

Іноді навіть легкий дотик до стопи стає болісним — дискомфорт може спричиняти вага ковдри. Можливе й незвичне відчуття, наче на ногах є шкарпетки, хоча насправді їх немає.

За ураження нервів також можуть виникати слабкість м’язів та труднощі з координацією. Хода через це стає менш стійкою, а ймовірність травмувати ноги збільшується.

Якщо не болить — це ще не означає, що все гаразд

За діабетичної стопи саме відсутність болю може приховувати проблему. Якщо чутливість уже порушена, людина здатна тривалий час не помічати пошкодження.

Крім того, зазвичай біль змушує менше навантажувати травмовану частину тіла. Коли такого сигналу немає, людина продовжує ходити, а пошкоджена ділянка знову і знову зазнає тиску. Через це маленька рана може поступово ставати більшою.

Тому людям із діабетом важливо звертати увагу не лише на власні відчуття, а й на зовнішній вигляд стоп.

Серед змін, які не варто залишати без уваги, — пухирі, синці, порізи, тріщини, лущення, набряки та почервоніння. Також важливими сигналами можуть бути зміна кольору шкіри, поява незвично теплої ділянки та будь-якої рани.

Окремої уваги потребують мозолі й натоптиші, адже вони виникають у місцях, які зазнають тиску. Суха та потріскана шкіра також створює додаткову проблему, оскільки через пошкоджені ділянки можуть проникати збудники інфекцій.

Чому навіть маленька рана може довго не зникати

Для нормального відновлення тканинам потрібне належне кровопостачання. Разом із кров’ю вони отримують кисень і речовини, необхідні для регенерації. Якщо кровообіг у стопах погіршений, цей процес ускладнюється.

Тому ушкодження, яке за інших обставин швидко загоїлося б, у людини з діабетом може зберігатися значно довше. Додатковий ризик виникає, коли рана розташована там, куди під час ходьби постійно припадає навантаження.

Якщо формується відкрита виразка, потрібна медична допомога. Таке пошкодження може ставати глибшим, охоплювати сусідні тканини та інфікуватися.

Особливо небезпечне поєднання поганого загоєння зі зниженою чутливістю: стан рани може погіршуватися, хоча сильного болю людина так і не відчує.

Які ознаки можуть свідчити про інфекцію

Пошкоджена шкіра більше не створює повноцінного бар’єра для бактерій, тому вони можуть потрапити до тканин. Ознаками інфікування можуть бути набряк і почервоніння навколо рани, підвищення температури шкіри в цій ділянці та поява виділень.

Також може підвищуватися температура тіла.

У складних випадках процес не обмежується шкірою. Інфекція здатна проникати глибше та поширюватися навіть на кісткову тканину.

Як діабетична стопа може призвести до ампутації

До найтяжчих наслідків належить ампутація, однак зазвичай їй передує цілий ланцюг ускладнень.

Початком може стати невелике ушкодження, яке через нейропатію залишається непоміченим. Людина продовжує навантажувати цю частину стопи, а рана тим часом не загоюється належним чином. Згодом може утворитися виразка, до якої приєднується інфекція.

Якщо вона поширюється на глибші тканини або кістки, можливе відмирання тканин. Коли впоратися з ушкодженням іншими способами не вдається, може постати необхідність видалення пальця, частини стопи або стопи.

Ризик такого розвитку подій збільшують погано контрольований рівень цукру, периферична нейропатія, недостатній кровообіг, куріння, мозолі й натоптиші, а також зміни форми стопи.

Чому ноги варто перевіряти щодня

Через можливу втрату чутливості орієнтуватися лише на біль недостатньо. Людям із діабетом рекомендують щодня перевіряти стан стоп, зокрема шукати нові тріщини, пухирі, порізи, виразки, почервоніння або набряки. Для ділянок, які складно побачити, можна скористатися дзеркалом.

Стопи радять мити теплою водою з м’яким милом, а після цього добре витирати, не залишаючи вологи між пальцями. За сухості шкіри можна використовувати зволожувальний засіб, однак наносити його між пальцями не рекомендують через ризик грибкової інфекції.

Якщо чутливість знижена, краще не ходити босоніж навіть у приміщенні. Наступивши на невеликий предмет, людина може отримати травму й не відчути її.

Коли зволікати з лікарем не варто

Відкрита виразка на стопі потребує якнайшвидшого медичного огляду. Звернутися по допомогу також варто, якщо звичайна рана протягом кількох днів не демонструє ознак загоєння.

Почервоніння, набряк, тепло навколо пошкодження, виділення та лихоманка можуть вказувати на інфекційний процес. Серед інших тривожних змін — глибоке ушкодження та поява червонуватих, багряних або коричневих ділянок.

Не слід ігнорувати й зміни відчуттів: тривале оніміння, поколювання, печіння, біль чи м’язову слабкість. Особливо це стосується випадків, коли прояви посилюються, порушують сон або заважають у повсякденному житті.

Діабетична стопа підступна тим, що зовнішня серйозність ушкодження та сила болю можуть не збігатися. Тому навіть незначна на вигляд травма потребує уваги, якщо людина має діабет, а раннє виявлення проблеми допомагає не допустити розвитку тяжчих ускладнень.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Американська асоціація серця визначила — скільки чашок кави на день пов’язане з найнижчим ризиком передчасної смерті та покращенням роботи серцево-судинної системи.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie