"Зомбі-філери": трупний донорський жир набирає популярності, а лікарі бʼють на сполох

Здається, сучасна індустрія краси вже випробувала все, від ін’єкцій із плазмою до процедур з компонентами сперми лосося. Проте новий тренд, який поширюється зі швидкістю світла, здатен здивувати навіть досвідчених лікарів. Про це розповіло видання The Guardian.

Йдеться про так званий зомбі-філер — косметичну процедуру з використанням донорської жирової тканини. Пластичні хірурги наголошують, що технологія існує, але її довгострокова безпека наразі недостатньо досліджена.

Що таке «зомбі-філер»

Пересадження власного жиру, чи ліпофілінг, давно використовується в естетичній медицині. У пацієнта беруть жирову тканину з однієї ділянки тіла та вводять її в іншу, наприклад, в обличчя, щоб додати об’єму і скоригувати зморшки.

Новинка полягає в тому, що замість власного жиру використовують донорську жирову тканину, що дозволяє уникнути забору жиру з тіла пацієнта та потенційно скоротити відновлення. Наразі такі продукти доступні лише в обмеженій кількості клінік у США.

«Жир мерців»

Формулювання звучить моторошно, але реальна технологія дещо складніша. Донорську тканину спеціально обробляють, у разі одного з продуктів клітини очищають від ДНК і залишають білковий каркас. Після введення організм пацієнта поступово може заповнювати цю структуру власними жировими клітинами.

Саме тому лікарі вважають назву «зомбі-філер» радше сенсаційною. Водночас походження тканини справді донорське, а отже, процедура має специфічні ризики.

Наскільки це безпечно

Головна проблема — нестача довгострокових даних. Процедура стала доступною відносно недавно, тож наразі немає достатньої кількості великих досліджень, які б показали, як організм реагує на такий матеріал через роки.

Серед потенційних ризиків фахівці називають:

• відторгнення тканини

• інфекції

• проблеми з інтеграцією трансплантата

• передавання інфекційних захворювань

Саме тому лікарі закликають не плутати популярність процедури в соцмережах із доведеною ефективністю та безпекою. Наразі усталенішим варіантом залишається використання власної жирової тканини пацієнта, якщо для цього є медичні показання.

Етичність питання

Є й інше питання — не медичне, а моральне. Донорські тканини давно використовують у хірургії, зокрема під час реконструктивних операцій. Проте застосування людської тканини саме для косметичного омолодження породжує дискусії, чи усвідомлювали донори або їхні родини, для чого може бути використана тканина.

Не менш важливий і вплив соцмереж. Постійний потік ідеалізованих зображень та реклами косметичних процедур може посилювати невдоволення власною зовнішністю, тривожність щодо віку й тіла та підштовхувати людей до процедур, ризики яких вони не встигають оцінити.

«Зомбі-філери» звучить як назва з фільму жахів, але за нею стоїть справжня медична технологія, яка зараз перебуває на ранньому етапі вивчення. І головний висновок тут простий — нове не означає краще, а популярність у соцмережах не замінює безпекових доказів.

Отже, перш ніж погоджуватися на будь-яку модну ін’єкційну процедуру, варто дізнатися, наскільки вона досліджена, чи зареєстрований препарат у вашій країні та які ризики підтверджені науковими даними.