Профілактичні огляди для жінок віком від 40 років: яких лікарів варто відвідати

Після 40 років відбуваються гормональні зміни, що підвищують ризик деяких захворювань. Тож у наступне десятиліття варто приділити своєму здоров'ю особливу увагу. Завдяки профілактичним оглядам з'являється можливість відстежувати багато захворювань на ранній та безсимптомній стадії. Лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко розповідає про те, які профілактичні огляди мають проходити жінки віком від 40 років.

Від чого найчастіше страждають жінки старше 40 років

Після сорокаріччя у багатьох жінок починається серія змін в організмі, пов'язаних із поступовим зниженням функції яєчників – природним процесом, спричиненим старінням тіла. Численні гормональні зміни, зокрема зниження рівня естрогена, сприяють підвищеному ризикові деяких захворювань.

Так, низький рівень естрогена призводить до збільшення ваги та підвищення рівня холестерину в крові. Підвищена агрегація тромбоцитів, зміни стінок кровоносних судин та утворення атеросклеротичних бляшок сприяють звуженню коронарних артерій, що забезпечують серце кров'ю. Крім того, у перименопаузальному періоді секреція інсуліну підшлунковою залозою знижується, а стійкість тканин до його дії збільшується, що призводить до таких захворювань, як артеріальна гіпертензія, атеросклероз та гіперліпідемія. Зниження рівня естрогена також є основним фактором постменопаузального остеопорозу.

Діагностика, яка має проводитися один раз на рік

Пакет базових досліджень включає:

• ШОЕ та показники крові. Це основний аналіз, який здатен "упіймати" багато інфекцій, вказати на запальний процес в організмі та низку інших факторів, що негативно впливають на здоров'я.

• Аналіз сечі. За його допомогою перевіряється стан нирок, сечовивідних шляхів і навіть серцево-судинної системи. Цей аналіз також допоможе діагностувати можливий розвиток діабету.

• Глікований гемоглобін. Тестування визначає точний рівень цукру в крові та дозволяє виявити розвиток діабету або передумови до нього.

• Аналіз калу на приховану кров. Дає можливість виявити ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, а також такі захворювання, як дивертикуліт, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт.

• Трансвагінальне УЗД. Обов'язковою є щорічна гінекологічна процедура, особливо після 35 років, яка дозволяє на початковому етапі розпізнавати такі зміни, як міоми, кісти та поліпи.

• Цитологія гінекологічного мазка. Дозволяє діагностувати різні патологічні стани, зокрема передракові зміни на ранніх стадіях.

• ЕКГ. Результати тесту дозволяють аналізувати низку параметрів роботи серця, а також допомагають діагностувати серцеві захворювання.

• Рентген грудного відділу. Завдяки обстеженню можна діагностувати пневмонію, туберкульоз, пухлини легень та емфізему легень, а також проаналізувати серце з погляду його розміру, контуру, розташування та розміру судинного малюнку.

• УЗД молочних залоз. Використовується для діагностики раку та профілактики раку грудей, а також для виявлення доброякісних змін у тканинах молочних залоз.

• Ліпідний профіль. Настійно рекомендоване дослідження для жінок віком від 40 років, спрямоване на визначення загального холестерину, хорошого холестерину ЛПВЩ, поганого холестерину ЛПНЩ та тригліцеридів. Аналіз особливо важливий, тому що у жінок у менопаузі дефіцит естрогенів негативно впливає на ліпідний профіль, підвищуючи інсулінорезистентність тканин, збільшуючи ризик атеросклерозу та гіперліпідемії.

Діагностика, яка має проводитися що 2-3 роки

• Мамографія. Це скринінговий тест для виявлення ранніх ракових змін у жінок, які не повідомляють про будь-які тривожні симптоми. Також мамографія використовується для діагностики доброякісних ущільнень у молочних залозах. Американське онкологічне суспільство рекомендує починати проводити мамографію від 40 років.

• Аналіз рівня естрадіолу та гонадотропінів (ФСГ та ЛГ). Зниження рівня естрадіолу та підвищення концентрації гонадотропінів в організмі свідчить про початок менопаузи.

• УЗД черевної порожнини. Тест дозволяє оцінювати органи, розташовані в черевній порожнині (включаючи печінку, нирки, підшлункову залозу, жовчний міхур та жовчні протоки), та виявляти навіть невеликі зміни. Після 40 років за відсутності симптомів таке УЗД рекомендується кожні 3 роки.

• Спірометрія. Вимірює ефективність дихання, дозволяє оцінити стан дихальних шляхів та легень. Цей тест необхідний для діагностики астми та хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ). Для курців спірометрія проводиться раз на рік.

• Офтальмологічне обстеження. Після 40 років, крім планового обстеження, необхідно також вимірювати внутрішньоочний тиск. Це дозволить своєчасно виявити підступне захворювання очей – глаукому, що призводить до сліпоти. Обов'язково слід відвідувати офтальмолога за наявності діабету та гіпертонії.

• Огляд родимок. Відвідування дерматолога рекомендується кожні два роки, особливо якщо у сім'ї були випадки раку шкіри.

• Денситометрія. Це аналіз на щільність кісткової тканини, що дозволяє виявити несприятливі зміни у структурі кістки та оцінити ризик остеопорозу. Діагностований на ранній стадії, остеопороз може бути зворотним, тому денситометрія рекомендується що два роки від 40 років, а після 45 - раз на рік.

• Гормони щитовидної залози (TSH, FT3, FT4). Тест показує активність щитоподібної залози. Його виконання особливо рекомендується у разі коливання маси тіла, перепадах настрою чи хронічної сонливості.

Діагностика, яка рекомендується що 5 років

• Колоноскопія. Профілактичну колоноскопію слід проводити після 50 років. Однак у людей із сімейним анамнезом колоректального раку або поліпозу товстої кишки регулярні огляди слід розпочинати після 40 років та повторювати кожні 5 років.

• Гастроскопія. Це обстеження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, яке допомагає діагностувати езофагіт, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. Під час гастроскопії можна взяти зразки для дослідження та провести тест на наявність Helicobacter pylori.

Ми розділили дослідження, які варто проводити, залежно від їхньої частоти. Однак не слід забувати розглядати цей критерій як орієнтовний. Основа хорошої діагностики — візит до лікаря, який індивідуально підбере пакет необхідних аналізів, залежно від стану здоров'я та наявності конкретних захворювань.

Читайте також:

• Остеоартроз: чому болять коліна

• Запалення лицевого нерва: що робити, якщо вас перекосило

• Розмарин: покращує пам'ять, стимулює роботу мозку та знімає тривожність