Здаватися, а не бути: про що насправді був візит Сі Цзіньпіна до США та як він вплинув на Україну

Вперше за одинадцять років 23-25 вересня до США з державним візитом приїздив лідер Китаю Сі Цзіньпін. Дональд Трамп і перша леді Меланія особисто зустріли його на авіабазі Ендрюс біля Вашингтона. І це також вперше за 11 років, коли американський президент зустрічав іноземного лідера біля трапу літака. До цього це був Барак Обама, який 2015 року вітав там Папу Франциска.

Проте американські ЗМІ не оцінили цей жест, називаючи його ознакою слабкості. Гумористичні шоу порівнювали особисту зустріч Сі Цзіньпіна та його дружини Пен Ліюань на базі Ендрюс із люксовим «Трамп-таксі». Інші пригадували, як у серпні 2025 року президент США на Алясці теж особисто зустрічав Путіна біля літака, заздалегідь розстеливши для нього червону доріжку. Хоча це й не дивно, знаючи схильність і намагання Трампа порозумітися з диктаторами, відштовхуючи водночас союзників.

Президент США влаштував для китайського лідера та його делегації пишну державну вечерю в Білому домі, де подавали морського окуня під виступ військових музикантів із Корпусу морської піхоти США. В оточенні 130 гостей, серед яких був Ілон Маск, Тім Кук, Джефф Безос та багато інших американських бізнесменів, Трамп подарував Сі скульптуру білоголового орлана, а Сі пообіцяв передати двох панд, які житимуть у зоопарку Атланти. А от представників китайського бізнесу на вечері не було. На відміну від 2015 року, коли із Сі Цзіньпіном до Вашингтона приїздили керівники китайських технологічних компаній.

Але все це радше штучна ширма помпезності. Чи досягли Трамп та Сі дійсно якихось серйозних домовленостей? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Торговельне перемир’я: домовилися лише про два місяці

Не встигли Сі Цзіньпін із дружиною Пен Ліюань приземлитися на базі Ендрюс, як міністр фінансів Скотт Бессент оголосив про подовження торговельного перемир’я між США та Китаєм, яке завершувалося 10 листопада, лише на два місяці — до 10 січня. Саме це й можна вважати головною домовленістю Трампа та Сі, хоч вона й була фіналізована ще фактично до початку державного візиту китайського лідера до Сполучених Штатів.

У травні після провального кількаденного візиту Трампа до Пекіна ТСН.ua писав, що лідери домовилися про державний візит Сі до Вашингтона у вересні у відповідь. Проте ще навесні було зрозуміло, що великих сподівань на відлигу у відносинах США та Китаю покладати не варто. Радше — на тимчасове затишшя з суттєвими односторонніми поступками з боку Трампа. Війна проти Ірану, яку Сполучені Штати не можуть ані виграти, ані завершити, суттєво похитнула його політичний імідж як всередині США, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада, так і на міжнародній арені.

По-перше, сам Скотт Бессент після переговорів з віцепрем’єром Китаю Хе Ліфеном визнав, що не знає, чи вийде укласти з Пекіном більш масштабну торговельну домовленість. За його словами, Китай, як і обіцяв, виконує свою частину Бусанської угоди від жовтня 2025 року щодо закупівлі 25 млн тонн американських соєвих бобів. Проте вже травневу закупівлю агропродукції зі США ще на $17 млрд — ні.

Нагадаємо, що минулого року, коли Трамп програв торговельну світову війну, яку сам і розпочав, на саміті АСЕАН у південнокорейському Бусані в жовтні 2025 року йому довелося домовитися із Сі: США знизили мита на китайські товари на 10% — від 57% до 47%, й відмовилися від запровадження 145% тарифів; Китай у відповідь на рік призупинив обмеження на експорт рідкоземельних елементів. Якщо б цієї домовленості не було, від 1 грудня 2025 року всі компанії, пов’язані з американською оборонкою, не змогли б отримати ліцензії Пекіна на експорт рідкоземельних елементів. А це величезний удар не лише по американському, а й по всім ОПК західних країн. Адже КНР контролює близько 70% світового видобутку та ще 90% переробки рідкоземів.

По-друге, найбільш помітним для Китаю результатом Бусанської угоди і травневої зустрічі Трампа та Сі в Пекіні було розблокування Сполученими Штатами продажу десяти китайським компаніям Nvidia H200 — потужних датацентрових серверних прискорювачів для великих генеративних моделей штучного інтелекту (ШІ), які також можуть використовуватися в оборонці. Але що натомість отримала Америка від КНР, Білий дім не повідомив. Як і офіційно сам факт відновлення постачання Nvidia H200 до Китаю. Проте свою частину домовленості про повне розблокування експорту рідкоземів Пекін не виконує.

Водночас є ще один «цікавий» факт про Nvidia — американського виробника графічних процесорів тощо. В уламках російських БпЛА та ракет, які досліджували зокрема після ударів по Запоріжжю, виявили модулі Nvidia Jetson. Це, по суті, компактний комп’ютер для системи автономної навігації. Безпосередньо на російському ринку Nvidia не працює від 2022 року. Проте в російських БпЛА українські фахівці виявили плату з маркуванням «вироблено в Китаї».

Зброї для Тайваню немає: проте й угоди про Іран не буде

Не дивлячись на скепсис багатьох експертів та аналітиків, Трамп та Сі все ж торкнулися теми України. В офіційному повідомленні китайського уряду зазначається, що лідери США та Китаю обмінялися думками щодо глобальних та регіональних питань, таких як Близький Схід, Україна та Корейський півострів. Проте, зрозуміло, що війна Росії проти України, яку Китай продовжує називати «внутрішньою українською кризою», не була головним питанням їхнього порядку денного.

23 вересня, в перший день початку офіційного державного візиту Сі Цзіньпіна до Америки, посол Китаю в США Сє Фен опублікував статтю, де безпосередньо вказав на червоні лінії Пекіна. Головна — це Тайвань. І поки Трамп на камери глузливо показував Сі «Алею слави президентів» — криту колонаду в Білому домі, де розміщено портрети президентів у хронологічному порядку, проте замість Байдена в рамці міститься зображення авторучки (якою Джо Байден, напевно, підписував документи — Ред.), за кадром залишився заблокований американський пакет військової допомоги для Тайбея на $14 млрд.

У травні, підбиваючи підсумки провального візиту Трампа до Пекіна, ТСН.ua вже писав, що американський президент зробив подарунок китайському лідеру — публічно поставив під сумнів, що США захистять Тайвань військовим шляхом. Обіцяний острову пакет озброєнь на $11 млрд, який адміністрація Трампа схвалила ще в грудні 2025 року, досі не запрацював. Інший на $14 млрд, ініційований Конгресом (за даними Reuters, значною мірою складається з ракет-перехоплювачів PAC-3 до Patriot та NASAMS), блокує Білий дім.

Минулого тижня, перебуваючи з візитом на Тайвані, засновник американської оборонно-технологічної компанії Anduril Industries Палмер Лакі публічно закликав адміністрацію Трампа розблокувати відправлення Тайваню зброї, бо це безпосередньо впливає на подальше виробництво Anduril автономних систем і безпілотних технологій. Проте, як бачимо, США цього так і не зробили. Натомість, за словами посла США в Китаї Девіда Пердью, Трамп попередив Сі, що військова допомога Ірану з боку Китаю є абсолютно неприйнятною.

Китай є основним покупцем іранської нафти. Ще минулого року США запроваджували санкції проти Китаю за постачання Ірану компонентів ракетного палива. Після візиту Трампа до Пекіна в травні цього року прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу чітко сказав, що КНР надала Ірану певну підтримку та окремі компоненти для виробництва ракет. Ба більше, Пекін має угоду з Тегераном щодо продажу до 400 китайських ЗРК.

Також американські посадовці визнавали, що Москва передавала Тегерану супутникові розвіддані для ударів по американських військових об’єктах та військах у країнах Перської затоки. Зараз, за інформацією американських ЗМІ, Росія допомагає Ірану відновитися, використовуючи Каспійське море для постачання Тегерану вантажів військового призначення, зокрема боєприпасів, вибухівки та компонентів до безпілотників.