Чи варто скуповувати продукти на зиму: що буде із цінами та чи знищать росіяни усі запаси продовольства
Чи варто робити запаси продуктів на зимовий період? Прогноз цін на овочі, м'ясо та рибу від економістів, продавців і Мінагрополітики.
Економісти пояснили, що буде із цінами на продукти
Запасатися на місяці наперед не потрібно, але невеликий набір продуктів усе ж краще мати. В уряді запевняють: попри російські обстріли, знищення складів та підприємств, українці голодними не залишаться. Україна — аграрна держава, яка не лише задовольняє власні потреби, а й багато чого експортує. Тим паче цьогоріч вдалося зібрати непоганий урожай овочів.
А от за якими цінами купуватимемо продукти, кореспондентка ТСН Олена Лоскун розпитала у продавців на ринку та економістів.
Скільки коштують овочі та фрукти в Україні
Покупці на гуртових ринках прицінюються та закуповують овочі мішками.
«І картоплю, і цибульку хочу подивитися, і всі овочі. У нас картопля по 25 гривень на базарі, а тут треба оптом брати — то по 12–13 гривень», — розповідає покупчиня Раїса Миколаївна.
Інша покупчиня, Ольга Іванівна, вже придбала 50 кілограмів картоплі за 600 гривень і каже, що цього має вистачити до весни.
За словами продавців, ціни на картоплю наразі стабільні, а цибуля навіть трохи подешевшала. І це при тому, що вартість дизельного пального, необхідного для транспортування продукції, сягає високих позначок.
«От фура цибулі з Одеси — 50 тисяч гривень тільки доставка. А ще ж продати, місце — тисяча гривень на день. Пальне дороге, має все окупитися», — бідкаються торговці.
Стабільні ціни на овочі наразі тримаються завдяки непоганому урожаю та бажанню фермерів швидше все розпродати, аби потім не витрачатися на зберігання, пояснюють експерти. Якщо городину почнуть закладати та зберігати у сховищах, вартість автоматично підвищиться орієнтовно на 10–15%.
«Сховище потребує дуже великих затрат електроенергії. Відповідно, тому ми й бачимо в осінньо-зимовий період здорожчання овочевої групи вітчизняного виробництва: нібито зібрали хороший урожай, але вона є дорогою», — пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Що буде з цінами на м'ясо та рибу
Ціна на енергоносії та паливо впливає на вартість усього споживчого кошика. Продавчиня пані Лариса зазначає, що свинина, привезена з Черкащини, нещодавно здорожчала приблизно на 5–10 гривень за кілограм.
«Свинини задня частина коштує 240 грн, яблучко, ниркова частина — 240 грн, лопатка — 230 грн. Є реберця по 270 грн, ошийок — 360 грн», — наводить ціни пані Лариса.
А от що буде з цінами на м'ясну продукцію далі, прогнозувати складно. Якщо через російські обстріли виникатимуть перебої зі світлом, підприємцям доведеться вмикати потужні генератори, які працюють на пальному.
«Якщо виробники та переробники змушені будуть переходити на генерацію, це дуже дорого. Плюс сьогоднішні ціни на дизпаливо сягають високих позначок, а у них стоять потужні системи виробництва електроенергії. Це генератори, які споживають подекуди від 150 до 200 кіловат за годину — це дуже велике споживання», — зазначає Денис Марчук.
На рибну продукцію та її вартість впливають інші фактори: вимушена зміна логістичних ланцюгів, зміна постачальників та постійні обстріли.
«Більше змінюємо постачальників, переходимо на більш вигідних, які швидше справляються з доставкою продуктів. На річкову рибу дуже впливають обстріли: рибалки не виходять, тому що постійні тривоги. Через цю ситуацію ціни зросли відсотків на 10», — розповідають на ринку.
Атаки на склади та формування запасів
До цінових факторів додається і цілеспрямоване знищення росіянами складських приміщень. Через масовані атаки на склади періодично виникають сплески продуктової паніки, коли з полиць тимчасово зникають сіль, борошно та крупи, а торговельні мережі змушені вводити обмеження на продаж в одні руки.
Наразі ажіотаж ущух, а полиці супермаркетів заповнені необхідним асортиментом: від закруток і білкових консервів (сардини, тунець, скумбрія, паштети) до субліматів.
Втім, деякі покупці воліють мати сформований план дій. 25-річна киянка Ангеліна Лисак ділиться у соцмережах власною стратегією: вдома завжди має бути запас продуктів на місяць-півтора.
«Ми дивимося на це з погляду організації та власного спокою — щоб були продукти на сніданок, щоб завжди була їжа для приготування обіду. Для нас це працюючий підхід. Ми любимо мати план "Б", любимо, коли все організовано», — розповідає Ангеліна.
Ця звичка з'явилася ще на початку повномасштабного вторгнення, коли полиці магазинів спорожніли. Перелік необхідного Ангеліна з чоловіком веде у чітко структурованій таблиці. Окрім харчів, туди входять газові балончики, засоби гігієни та ліки. Загалом на таку підготовку до зимового періоду родина витратила близько 15 тисяч гривень на продукти та ще близько 5 тисяч гривень на предмети гігієни й супутню техніку.
Позиція профільного міністерства
У Міністерстві аграрної політики та продовольства заспокоюють: підстав для ажіотажу чи формування надмірних запасів немає. Якщо хтось хоче зробити резерв для власного заспокоєння, достатньо продуктового набору на тиждень-два.
«Ситуація залишається незмінною. Можуть бути й надалі короткострокові потенційні перебої в частині щоденного постачання всієї номенклатури, але у форматі декількох днів завжди відповідну базову продукцію можна буде знайти», — наголошує міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ПЕРЕГОВОРИ США ТА РФ! ВТЕЧА КРАВЧЕНКА до Відня! Амінь російському Ту-95 | ТСН 20:00 29 вересня