Онкохворі по 8 місяців чекають на КТ або роблять за космічні гроші: у МОЗ ухвалили радикальне рішення

Черги на комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) по пів року, але якщо є гроші — то можна зробити дослідження і на завтра.

Сфера інструментальної діагностики в Україні тривалий час залишається вкрай корумпованою: у закладах охорони здоров’я роками створювалися штучні черги та маніпуляції, аби пацієнти з офіційними безоплатними направленнями від лікарів робили платно КТ та МРТ. І найчастіше цей прибутковий приватний бізнес спокійно функціонує просто на території комунальної чи державної лікарні.

Міністерство охорони здоров’я України вже опублікувало резонансний проєкт закону на громадське обговорення. Основна зміна полягає у тому, аби власники приватних апаратів діагностики обов’язково укладали угоди з лікарнею, а всі розрахунки проводилися виключно в офіційній юридичній площині.

Що буде з приватними центрами КТ та МРТ, які відмовляться працювати за новими правилами з комунальними закладами, та коли в Україні нарешті зникнуть штучні черги — з’ясовувала кореспондентка ТСН Ірина Маркевич.

В Україні потрібно платити за діагностику

Харків’янка Олена наразі успішно закінчила основне лікування онкозахворювання й чекає на планове контрольне КТ. І кожного разу для неї це величезне випробування — зокрема й фінансове. Жінка згадує: ще на стадії підозри на рак онколог виписала їй направлення на КТ, але одразу відправила у конкретну приватну клініку.

Олена, пацієнтка з Харкова: «Мені озвучили суму в 11 тисяч гривень, і я одразу почала шукати варіанти, де зробити це дешевше…».

У процесі пошуків Олена з подивом дізналася, що держава за Програмою медичних гарантій повністю гарантує їй безоплатну інструментальну діагностику. У її зошиті зафіксована вся історія виснажливого пошуку — де б у Харкові можна було зробити КТ безоплатно.

Але якби вона чекала офіційної черги, її друга стадія раку швидко переросла б уже у четверту. Коли Олена намагалася записатися у серпні минулого року, заявлений час очікування складав від пів року до 8 місяців.

Олена, пацієнтка з Харкова: «Я записувалася у серпні на квітень в одній лікарні, а в другій — на лютий. Коли ти отримуєш такий важкий діагноз, ти просто не можеш стільки чекати!».

Два МРТ та КТ зрештою Олена зробила власним коштом у тій клініці, де послуга коштувала трохи дешевше. При цьому онколог згодом перепитала, чому це дослідження зроблене не з того приватного центру, куди вона початково направляла пацієнтку.

Олена, пацієнтка з Харкова: «Замість 11 тисяч я платила 8 тисяч гривень. Це дуже дорого для мене: допомагали друзі, знайомі, я робила спеціальні збори…».

Історія Олени є абсолютно типовою для всієї країни.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ): «Ми дуже чітко розуміємо аналітику: за перший квартал 2026 року маємо погашення електронних направлень на рівні лише 60%. Тобто 40% пацієнтів змушені були піти і заплатити власні кошти у приватному секторі».

Або ж такі КТ були проведені у комунальних закладах, але за завуальовані «неформальні платежі».

Ситуація у регіонах: досвід Кам’янського

Олена з міста Кам’янське на Дніпропетровщині переповідає історію своєї матері. У 2021 році у жінки діагностували пухлину у грудях. Її прооперували у місцевій міській лікарні № 9, там вона проходила хіміотерапію та тривалий час перебувала у стаціонарі.

За ці роки родина пройшла близько десятка діагностичних обстежень, і кожного разу доводилося віддавати чималі суми. Мамі пані Олени і нині потрібне чергове КТ з контрастуванням. Жінка каже: ситуація в лікарні за ці роки не змінилася взагалі — або чекай безкоштовну чергу 3 місяці, або плати гроші й проходь швидко.

Олена, донька пацієнтки з Кам’янського: «У Кам’янському це була 9-та лікарня. Я їм телефонувала, вони сказали: контрастної речовини немає, голок немає… І кажуть: навіщо вам купувати контраст за півтори тисячі, якщо у нас за 2 тисячі гривень можна одразу все зробити?».

Під час підготовки цього розслідування журналісти ТСН отримали одразу кілька підтверджень існування неформальних платежів за томографію у цьому закладі. Проте у самій лікарні переконують, що вперше чують про будь-які плати за послугу.

Ба більше: за словами представниці адміністрації, до них взагалі неможливо записатися на КТ за електронним направленням від сімейного чи вузького лікаря, бо ця послуга доступна виключно тим пацієнтам, які потрапляють у стаціонар. Мовляв, відповідних окремих пакетів від НСЗУ у лікарні немає.

Поліна Миршавка, заступниця генерального директора міської лікарні №9 Кам’янського: «За Програмою медичних гарантій ми робимо безоплатно КТ-дослідження лише тим пацієнтам, які до нас госпіталізуються у стаціонар. За електронними направленнями ззовні ми такі обстеження не робимо».

Маніпуляції, «поламані» апарати та новий закон від МОЗ

Ґрунтовний аналіз системи охорони здоров’я показав: наявні державні та комунальні КТ-апарати здебільшого використовуються вкрай неефективно. Середнє навантаження становить лише 7–8 досліджень на день, а в окремих регіонах — взагалі тільки 4. Для порівняння, середній європейський показник становить до 40 досліджень на день на один апарат. При такому нормальному навантаженні жодних черг у країні взагалі не мало б бути.

Загальні дані по країні показують чітку залежність: між наявністю приватних КТ на території комунального закладу та кількістю штучних перепон на шляху пацієнта до безкоштовної діагностики існує прямий зв’язок. Фіксувалися випадки, коли в одній із лікарень комунальний апарат КТ нібито «ламався» на роки, а через дорогу успішно працював приватний томограф, що належав родині головного лікаря цієї ж установи.

Наталія Гусак, голова НСЗУ: «Це повний міф про багатомісячні черги, а якщо платно — то можна зробити роздруку прямо зараз. Це виключно штучна маніпуляція! Ми відкрили ці дані для того, щоб засновник закладу бачив, скільки КТ на день робиться, який відсоток направлень погашається і де саме люди змушені їх робити, аби вчасно втручатися. Інакше лікарні просто втратять договір із НСЗУ».

У Міністерстві охорони здоров’я взялися кардинально виправляти ситуацію й представили на громадське обговорення проєкт закону про зміни в інструментальній діагностиці. Основна зміна: приватним діагностичним центрам, що працюють на території комунальних лікарень, хочуть суворо заборонити брати кошти безпосередньо з пацієнтів.

Євгеній Гончар, заступник міністра охорони здоров’я України: «Якщо дослідження проводиться на території лікарні — мова йде саме про приміщення закладу — то платити за ці дослідження за договором має безпосередньо заклад охорони здоров’я. Якщо ви є пацієнтом і у вас є електронне направлення, яке ви погашаєте у приватному закладі на території лікарні — заплатити за вас має саме лікарня».

Якщо приватний бізнес укладати таку угоду з адміністрацією лікарні не побажає — він має повністю звільнити територію комунального закладу.

При цьому в НСЗУ наголошують, що їхні офіційні тарифи, за якими держава розраховується з лікарнями за кожного пацієнта, є абсолютно ринковими.

Наталія Гусак, голова НСЗУ: «Тариф розраховується окремо для дослідження з контрастуванням і без контрастування. За діагностику кількох зон ми виплачуємо лікарні понад 6 тисяч гривень — це абсолютно ринкова, економічно обґрунтована ціна».

Ці законодавчі зміни ніяк не стосуються приватних лікарень чи автономних діагностичних центрів, що розташовані за межами комунальних закладів. У МОЗ підкреслюють: це пряма спроба навести лад із неформальними платежами та штучно створеними чергами.

Наталія Гусак, голова НСЗУ: «Ми вимагаємо дуже простих речей як закупівельник — це можливість електронного запису у відкриту, прозору чергу, з якою має змогу вільно ознайомитися кожен пацієнт».

Успішний досвід: як Інститут раку подолав корупцію та черги

Деякі провідні заклади вже самостійно почали змінювати застарілу систему. Серед них — Національний інститут раку.

Ще у 2025 році в чергах на КТ та МРТ онкохворі пацієнти тут ледь не билися у коридорах.

Ірина Маркевич, кореспондентка ТСН: «Ще рік тому черга на КТ в Інституті раку складала близько 8 місяців. Щоб потрапити на цю діагностику, треба було вистояти так звану жива чергу. А тим, кому треба було швидше — проблему вирішували за допомогою неформальних платежів. І така корупційна система працювала роками».

Рік тому нова адміністрація закладу розпочала масштабні зміни. Найважче, зізнається генеральний директор, було зламати стійку систему «порішати».

Степан Крулько, генеральний директор Національного інституту раку: «Записати поза чергою могла, умовно кажучи, навіть санітарка, яка була частиною цього грошового потоку: приносила картку, без черги вирішувала питання… І ми через 2 місяці пацієнтам телефонували й питали: „Де та санітарка, нам треба КТ і МРТ?“. Ми це повністю прибрали й абсолютно все перевели в прозору електронну чергу».

Потік пацієнтів чітко розділили на три окремі черги:

1. Термінова черга: Пацієнти з первинною підозрою на онкологію, яким треба негайно розпочати лікування. В електронній системі вільні слоти для них є навіть на найближчі дні;

2. Стаціонарна черга: Пацієнти, які лікуються в стаціонарі й мають планово проходити контрольні КТ та МРТ — їх записують лікуючі лікарі;

3. Зовнішній потік: Пацієнти, які звертаються за направленням з інших закладів (вільні місця доступні вже на ближчі четвер чи п’ятницю).

Лише один цей крок — прозорий електронний запис у системі — миттєво ліквідував натовпи у коридорах та зняв потребу шукати «зв’язки» за хабарі.

Також в Інституті раку взяли на роботу додаткових лаборантів, радіологів та рентгенологів, суттєво підвищивши їм заробітну плату, аби опис досліджень проводився оперативно. Ці фахівці навіть не контактують напряму з пацієнтами — готовий висновок людина бачить у своєму електронному кабінеті. Крім того, переглянули навантаження на коштовне обладнання.

Степан Крулько, генеральний директор Національного інституту раку: «Зараз ми є закладом, який виконує найбільшу кількість КТ та МРТ в Україні. Щоденно ми обстежуємо близько 100 пацієнтів: 70 — це КТ, 20–30 — МРТ. Наші пацієнти не купують взагалі нічого — вони повністю забезпечені контрастною рідиною та витратними матеріалами в межах Програми медичних гарантій».

Завдяки кільком чітким управлінським крокам в Інституті раку, куди раніше практично неможливо було записатися без хабаря, повністю вирішили проблему з чергами та поборами. При цьому кількість апаратів КТ та МРТ у закладі взагалі не змінилася.

Якщо до наступного року так само прозоро не зроблять інші комунальні та державні лікарні по всій Україні — вони просто втратять фінансування від Національної служби здоров’я України.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 НАЖИВО! НОВИНИ П'ЯТНИЦІ, 31 ЛИПНЯ