Валерій Маркус: шлях від 2014 року до створення бригади наступу

Хто такий Маркус та 47-ма окрема механізована бригада “Маґура”.

Валерій Маркус

Валерій Маркус

Головний сержант 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Валерій Маркус повідомив, що написав рапорт і попросив перевести його на нижчу посаду за власним бажанням. Чоловік повідомив, що “категорично не згоден з рішеннями щодо застосування і розвитку бригади”.

Про те, хто такий Валерій Маркус та як формувалася 47-ма ОМБр після повномасштабного вторгнення Росії - читайте в нашому матеріалі.

Хто такий Маркус?

Бойовий шлях Валерія Маркуса розпочався в березні 2014 році. Перед цим - роки служби у 25-й бригаді ДШВ. Брав участь у боях за Слов’янськ, Дебальцеве, Краматорськ, Шахтарське, Вуглегірськ. У ті роки почав вести власний відеоблог та розповідати про реалії війни в зоні АТО, результати обстрілів, армійське життя та звільнення населених пунктів України. 2015 року публікується книга Маркуса “Сліди на дорозі”, яка 2018 року стає бестселером в Україні. 2014 року російські бойовики обіцяють винагороду за вбивство чоловіка. Тоді з’являється псевдонім “Ананьєв”.

Головний сержант 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Валерій Маркус / © Facebook сторінка Валерія Маркуса

2016 року після серйозного поранення Валерія госпіталізували. Попереду - тривале лікування та звільнення з лав ЗСУ. Повернувшись до цивільного життя, він багато подорожує. 2019 року йому вдається пішки пройти 3500 кілометрів через гори Скандинавії за полярне коло до Північно-Льодовитого океану.

Однак уже 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, Валерій у перші ж дні знову вирушає на фронт. Про початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Валерій Маркус опублікував на своїй Facebook-сторінці коротке повідомлення: “Не хвилюйтеся, це просто війна”.

А згодом додав: “Використав свій статус, щоб домовитися з військовою частиною напряму, в обхід військкомату і всіх перевірок, і поїхати на фронт якомога раніше. Не знаю, чи переживу завтрашній день, чи наступний тиждень, чи дочекаюсь кінця війни, але Росії точно кінець, і це втішає”, - зазначив він.

За словами українського військового, він завжди був морально готовий до того, що Росія нападе. І навпаки, коли це сталося, - відчув полегшення, бо нарешті більше вже не буде так званої “гібридної війни”. У складі 30-ї ОМБр Валерій Маркус вирушив на схід. І перші кілька місяців воював як старший розвідник.

“Я розумів, що ані Київ, ані Харків російським ворожим військам не вдасться взяти. І рано чи пізно вони відправляться на Донбас, де воювали з нами ще від 2014 року”, - сказав він.

За словами військовослужбовця, від початку російсько-української війни він втратив чимало друзів, багато з них - поранені. І він розумів, що повномасштабне вторгнення буде з десятками тисяч втрат у перший же час.

Головний сержант Валерій Маркус з побратимами / © Facebook сторінка Валерія Маркуса

“І всі ці сім років я жив з усвідомленням того, що коли почнеться повномасштабна війна і я туди потраплю знову, то шанс повернутися додому живим і здоровим - нижчий, ніж тоді. Тому ми до цього ставимося абсолютно нормально, ми звикли жити з цим усвідомленням”, - розповів Маркус.

“Ми готові вбивати за наші зруйновані домівки, вбитих друзів”

4 березня 2022 року Велерій Маркус звернувся до президента України Володимира Зеленського зі словами: “Не втратьте сьогоднішній потенціал українців, як це вже було зроблено колись. Ми готові вбивати за наші зруйновані домівки, вбитих друзів, за спробу відібрати у нас свободу і право бути українцями. Використайте нашу лють. Використайте і направте на будівництво нової України, яка буде викликати страх у ворогів і повагу у друзів. Нову Україну, в якій люди захочуть жити й бути українцями”.

Перебуваючи на сході України в перші дні повномасштабного вторгнення, Валерій Маркус описує умови, в яких доводиться воювати українським захисникам - холодні морозні дні. 

“Так, нам холодно, але там, де нам просто важко, окупанти будуть замерзати до смерті. Ми на своїй землі і захищаємо своє, наша мораль від холоду не впаде, ми вдома. Для нас холод - це важко. Для них холод - смертельно”, - написав він.

Пригадує чоловік і побратимів, “живих людей зі старих фото, яких залишається все менше й менше”. Сьогоднішня війна, за словами військового, - “священна для українського народу. Сьогодні, кожної хвилини, українці закладають фундамент для будівництва майбутнього”.

“Нарешті жодної "гібридної війни", "братских народов", "защиты русскоговорящих". Нарешті маски скинуті і йде війна на знищення. Війна, яка зачепила абсолютно кожного українця. Кожен день на цій війні наближає смерть Росії на багато років. І, можливо, навіть так пощастить, що ми побачимо розвал цієї недоімперії на власні очі”, - зазначив він.

Створення 47-ї ОМБр “Маґура”

Створення батальйону

У травні 2022 року був створений 47-й окремий мотопіхотний батальйон, до складу якого увійшли добровольці з Київщини. Командиром батальйону став Іван Шаламага. Він також відповідав за юридичну частину та стратегічні рішення. А Валерій Маркус стає старшим сержантом, який ухвалював рішення про все, що стосується особового складу.

“Більшість із вас багаторазово чули про моє негативне ставлення до “армійщини”. Оскільки я в цей човен стрибаю, можете бути певні - це настільки бойовий і налаштований на війну човен, наскільки в принципі можливо. А хто воює, той “армійщиною” не хворіє”, - зазначив Маркус.

За словами чоловіка, особливість створення батальйону полягала в тому, щоб змінити проблеми, які давно назріли в українській армії, та побудувати підрозділ на нових засадах: повазі, принципі безперервного навчання, внутрішній культурі, яка передбачає виховання людей та ідеологію, а також взаємоповагу між усіма ланками всередині військової частини.

Бійці 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” з прапором та "затрофеєним" танком / © Facebook сторінка Валерія Маркуса

Бійців батальйону навчали іноземці-інструктори з приватних компаній, які виконують замовлення з навчання особового складу армій країн світу. 

“Нам не потрібні люди, які були б просто мотивовані. Нам важливо, щоб люди були мотивовані аргументовано, а не інфантильно. Щоб люди розуміли та тверезо давали звіт тому, хто вони та де вони. Щоб вони усвідомлювали себе, як громадяни України, як військовослужбовці. Щоб усвідомлювали, що таке країна для них”, - заявляв Маркус.

Відбирали бійців до підрозділу з різних міст, а співбесіди особисто проводили командир батальйону Іван Шаламага та старший сержант Валерій Маркус. Будувався підрозділ фактично з нуля - шукали від кулеметника, снайпера, зв’язківця, водія, пілота БПЛА, діловода чи сапера до командирів відділень і взводів.

Паралельно Маркус засновує фонд "Markus Foundation" конкретно під 47-й батальйон, щоб мати можливість купляти необхідне, де державі зробити це було проблематично. Цікавий факт, що в батальйоні також з’явилися свої традиції та ритуали, які, за словами Маркуса, спрямовані на те, щоб виховувати дисципліну та субординацію у бійців.

У червні 2022 року батальйон отримав завдання штурмувати район Вуглегірської ТЕС, яка розташована в місті Світлодарськ Донецької області. І як розповів Іван Шаламага, ворога вдалося відкинути тоді на чотири кілометри за дві доби.

Розширення до штурмового полку

Наприкінці червня 2022 року 47-й окремий батальйон почав розширюватися до окремого штурмового полку, назву для якого Валерій Маркус запропонував придумати народу. Від батальйону до полку вдалося дійти за три місяці.

“Сказати, що це було складно - сильно применшити об’єм проробленої роботи. Але ніхто не реалізовував цей процес так, як це зробили ми. Формувати батальйон було складно. Формувати полк буде в сотні разів складніше. Але ми з вами можемо бути дотичними до чогось, що спровокує зміни в ЗСУ, якщо ми покажемо достойний результат, дотичними до того, що продовжить існувати і прославляти наше ім’я навіть після нашої смерті”, - розповів він.

Згодом Маркус повідомив, що полк отримає закордонне озброєння і буде переходити повністю на натовський калібр. У жовтні 2022 року полк почав розширюватися до бригади.

Бригада наступу: “Це був довгий і важкий шлях”

Вже в листопаді того ж року бюрократичні процедури розширення були пройдені. Так утворилася 47-ма ОМБр “Маґура”. Сама назва ж у слов’янській міфології трактується як донька бога грому та блискавки Перуна, війни та воїнів.

У команду приходить підполковник і “лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів” Олександр Сак, який за рішенням головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного стає командиром 47-ї ОМБр, наймолодшим командиром бригади в історії ЗСУ. Його заступником - Іван Шаламага. А на посаді головного сержанта бригади залишається Валерій Маркус.

Сержант Валерій Маркус та Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний / © Facebook сторінка Валерія Маркуса

За цей короткий час полку вдалося збільшитися вдвічі і завершити формування бригади у визначені терміни, незважаючи на постійне переміщення ще несформованих підрозділів згідно з отриманими наказами і бойовими розпорядженнями. За словами Маркуса, була зроблена титанічна робота рекрутерів, стройової, тилових служб.

Все це паралельно з купівлею та отриманням зброї, техніки, навчанням, злагодженням, виїздом значної частини управління на довготривале навчання за кордон.

“Набрати багато тисяч достойних людей, одягти, озброїти, посадити на якийсь транспорт, навчити… без достатнього кістяка, без сформованих служб, складів, ППД, достатньої кількості командирів… усе з нуля. Це був довгий і важкий шлях. Батальйон виріс буквально з кількох людей. Полк вже формували три сержанти і два офіцери”, - розповів чоловік.

Після цього розпочалася бойова підготовка бійців бригади прориву на різних локаціях Європи та України.

Наступ на півдні: “Тут купа трупів”

В червні 2023 року розпочався прорив на Запорізькому напрямку. 47-ма окрема механізована бригада була відправлена саме туди.

Бійцям “Маґури” вдалося взяти в полон російського військовополоненого, який розповів про знищення пів роти окупантів. Наприкінці червня Валерій Маркус опублікував відеоролик із ворожих позицій, де розповів, що українським захисникам вдалося далеко просунутися. Через важкі бої та якісно облаштовану ешелоновану оборону противника українські воїни змушені були спати буквально з убитими російськими солдатами.

“Тут купа трупів. І ми зараз з боями будемо просуватися далі вглиб. Очевидно, що це буде не швидко, бо оборона у них (ред. - росіян) дуже щільна, дуже якісно побудована. Етап, коли трупи почнуть тут смердіти нам, на жаль, ми, скоріш за все, застанемо. Але ці негативні нюанси є ознакою того, що ми успішно робимо свою роботу. І через п’ять хвилин ми збираємося на штурм знову…” - сказав він.

11 липня Валерій Маркус повідомив, що написав рапорт, де попросив перевести його на нижчу посаду за власним бажанням. Замість нього призначили Віталія Аверіна, який добровольцем пішов на війну 2014 року та брав участь у боях за Іловайськ, Широкине, Попасну.

Війна на виживання

У своїх постах, які Маркус публікує на Facebook-сторінці, чоловік часто розмірковує над тим, чим є ця війна для кожного українця. Він наголошує, що тисячі чоловіків і жінок, які оббивали пороги військкоматів і військових частин, щоб зі зброєю в руках стати на захист суверенітету України - зайве підтвердження, що українці готові й хочуть цього.

“Ми не боїмося втратити життя, але це має бути не марно. Навіть якщо не вийде, сама мета вже буде достойною нагородою. Направте лють українського народу проти ворогів. Скористайтеся нашим бажанням помсти, бажанням їх знищити”, - написав він.

Російсько-українська війна, за словами Валерія, є війною на виживання. В якій, зупинившись, у кожного з українців будуть лише дві можливості: або бути мертвими, або бути рабами.

“Ті, хто стануть рабами, потім будуть воювати вже за Путіна в іншій війні. Наприклад, з Молдовою, Литвою або Польщею. Бо це все, включно з країнами колишнього “Варшавського договору”, з його точки зору, - Російська імперія. Я певен, що якби ми здалися за тиждень, як він очікував, через певний проміжок часу війна б уже точилася, зокрема, на вулицях Праги”, - заявив Маркус.

І для того, щоб не тільки вижити, а й перемогти, за словами військового, українці зобов’язані бути якісно іншими. Адже “маленька радянська армія ніколи не зможе перемогти велику радянську армію”.

Про перемогу: “Ми не маємо морального права один одного підвести”

За словами Маркуса, після перемоги в України буде унікальний історичний шанс. Але він буде втрачений або повністю, або частково. Це не залежить від того, хто буде президентом і які партії будуть у парламенті. Причина в інтелектуальній нечисленній українській еліті, яка спільними зусиллями могла б цей шанс реалізувати. І за його оцінками, природний процес створення національного інтелекту займе десятки років.

“Шансу стільки чекати не буде. Відповідно, цей процес необхідно каталізувати настільки, наскільки це можливо. Ми унікальний народ. Наші сили невідомі навіть нам самим. Так само, як ми згуртувалися навколо ідеї захисту нашої Батьківщини, треба гуртуватися навколо процесу народження нової еліти. Вже зараз”, - додав він.

Кожен українець, наголошує Маркус, отримав нагоду створити себе нового, кращого, ніж був учора. Ця нагода отримана не безкоштовно, вона куплена ціною життів кращих. Нехтування цією нагодою - це злочин. Але кожен повинен прийти до своєї перемоги самостійно. Це повинно стати виваженим власним рішенням.

Заохочувальна відзнака від командувача Сухопутних військ ЗСУ / © Facebook сторінка Валерія Маркуса

“Рішенням перестати бути "маленьким человеком, от которого ничего не зависит" і народитися громадянином своєї країни, що бере на себе відповідальність за її майбутнє. Нарешті, як ти переборов страх і зробив крок назустріч ворогу… В першу чергу ворогу, який ховається всередині тебе. Перемога кується просто зараз. Перемога кується тобою. Ми не маємо морального права один одного підвести”, - зауважив він.

Читайте також:

Авторка: Аліна Туришин

Пов’язані теми
Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie