Чому я сама: як позбутися самотності

Сім'я і діти вже не є обов'язковим атрибутом щасливого життя, часто сучасні люди свідомо обирають самотність. Хто, чому і чи потрібно з цим щось робити — про це розмірковує психологиня, гештальт-терапевтка Анастасія Богуславська.

Криза інституту сім'ї

Якщо в селах і маленьких містечках переваги спільного життя, як і раніше, актуальні — спробуй поодинці зорати город, то в мегаполісах роз'єднаність між людьми відчувається набагато гостріше. Глобалізація, епоха онлайн-сервісів і спілкування в соцмережах роблять нас все більш незалежними одне від одного. Це раніше жити в зграї/племені/сім'ї було вигідніше і безпечніше. Люди спільно полювали, зміцнювали печери від звірів, стерегли вогонь — виживати разом було легше. У містах для того, щоб вижити, зовсім не обов'язково об'єднуватися.

Сьогодні сім'я невигідна економічно: себе одного прогодувати набагато легше. Крім того, на думку Анастасії Богуславської, сучасне суспільство хворе нарцисизмом — хворобою одинаків. Нарциси ніколи близько не наближаються до інших. Вони використовують близьке і далеке оточення, маніпулюють ним, а, коли люди перестають ними захоплюватися, без жалю викидають. Нарциси не помічають хорошого в інших, не здатні обмінюватися енергією і, помістивши себе у в'язницю свого его, сидять в ній безвилазно.

Особливості виховання одинаків

На думку психологині, до самотності сучасників ведуть нюанси дитячого виховання. Взаємини дівчини з протилежною статтю дуже залежать від того, як спілкувалися/зверталися батьки до дитини в ранньому дитинстві. Справа в тому, що базова довіра світу (а разом з ним здатність любити і розуміти інших, співчувати, співпереживати) ґрунтується на прийнятті дитини матір'ю в перші два роки життя. Якщо в цьому сенсі в родині все було добре, людина вільно і впевнено рухається вперед, втягується в життя інших людей, залучає їх до свого. Але якщо теплі взаємини між матір'ю і дитиною не склалися, в майбутньому зближення з іншими людьми буде проблематичним.

"На мій погляд, проблема в тому, що в наш час батьки надмірно опікують дітей, — стверджує Анастасія Богуславська. — Важливого процесу сепарації — відсікання психологічної пуповини з батьками — не стається. Молоді люди змушені жити в одних стінах з сім'єю, просити гроші на продукти і розваги — а це в плані дорослішання дає дуже сильний відкат назад. Якщо батьки привозять дочку до клубу, а самі чекають біля входу, навряд чи вона зможе познайомитися з хлопцем. Тепличній дівчинці складно буде вибрати партнера — він же зобов'язаний подобатися всій родині. У ситуації залежно від рідних дівчина не може мати незалежну думку. На жаль, підконтрольні дочки просиджують у будинку важливий період 16-18 років, коли можна отримувати нові досліди, активно спілкуватися, вчитися впевненості в різних ситуаціях. Прекрасно, якщо в ці роки батьки відпустять дочку, дозволять їй отримати свій досвід незалежності, в такому разі вона швидше подорослішає, почне піклуватися про себе, і тоді шанси на зустріч із надійним другом і партнером зростуть".

Як позбутися самотності

Що ж робити, якщо час іде, а чоловік мрії не з'являється на горизонті? Психологи рекомендують завершити колишні стосунки, звільнити місце для нових: має бути зрозуміло, що ви вільні. Крім того, дуже важливо вийти за рамки свого тісного, обмеженого простору, зробити крок назустріч комусь і разом з кимось почати щось робити. Вихід з будь-якого застійного стану — в дії.

Читайте також: Чуже весілля: як пережити шлюбний сезон тим, хто самотній