НАБУ і САП не змогли визначити потерпілого у справі про землю ринку «Столичний» — ЗМІ

Після п’яти років розслідування справа щодо земельних ділянок біля ринку «Столичний» може піти до суду без визначеного потерпілого, без заявленої шкоди та без цивільного позову.

НАБУ і САП не змогли визначити потерпілого у справі про землю ринку «Столичний» — ЗМІ

Про це повідомляє УНІАН.

НАБУ оголосило про завершення досудового розслідування у справі щодо 18 гектарів землі біля оптового ринку «Столичний» під Києвом. За версією слідства, у 2021 році ці ділянки були начебто незаконно отримані дев’ятьма громадянами в межах приватизації, а згодом продані трьом компаніям. Обвинувачення вважає це схемою заволодіння землею ринковою вартістю понад 160 млн грн та її подальшої «прихованої» легалізації.

Як пише УНІАН, 12 серпня 2026 року детективи НАБУ Олександр Марчук і Віктор Ярема спільно з прокурором САП Ростиславом Батогом оголосили про завершення розслідування. Водночас аналіз фінальної редакції підозри, зміненої 6 серпня, вказує на суттєві суперечності у позиції обвинувачення.

Головна з них стосується потерпілого та збитків. У редакції підозри від 2025 року йшлося про шкоду державі в особі районної державної адміністрації. Однак у зміненій підозрі ця конструкція зникла. Разом із нею з фінальної редакції прибрали розмір шкоди, спосіб вчинення злочину, вказівку на власника майна, корисливий мотив, кількість ділянок, їхню площу та територію.

«У підсумку в справі про 160 мільйонів гривень землі немає потерпілого, немає заявленої шкоди і немає цивільного позову: за п’ять років жоден державний орган не заявив майнових вимог», — пише УНІАН.

При цьому сума 160 013 390 грн у фінальній версії підозри залишилася. Але, за даними видання, тепер вона фігурує як ринкова вартість ділянок, а не як чиясь конкретна втрата. У документі також не зазначено, хто саме проводив оцінку, за якою методикою та чи враховувалися обтяження і цільове призначення землі.

Серед інших питань, на які звертають увагу журналісти, — статус самої землі, версія про «змову», хронологія «попередньої змови», яка датована вже після ключових операцій із землею, а також нікчемна теза про «приховане володіння» майном, дані про яке містилися у відкритих державних реєстрах.

Видання також зазначає, що розслідування завершили незадовго до граничного строку. У квітні суд продовжив його до 6 вересня 2026 року, 6 серпня підозри усім учасникам змінили, а вже 12 серпня НАБУ оголосило про завершення розслідування.

Як пише УНІАН, обвинувальний акт не може бути ширшим за підозру. Тому питання про те, хто є потерпілим, якої саме шкоди він зазнав і чому за п’ять років жоден державний орган не заявив цивільного позову, тепер має стати одним із ключових у суді.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie