«Будемо вживати заходів»: Південна Корея пригрозила Україні через полонених КНДР

У п’ятницю, 2 жовтня, президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив про готовність вжити невизначених заходів проти України, якщо Київ не визнає наявність угоди про конфіденційність під час передачі двох полонених військових з КНДР і не попросить вибачення за її порушення.

Про це пише CNA.

Президент Південної Кореї погрожує Україні через оприлюднення інформації про полонених КНДР

«Якщо відмова визнати факти та публічно попросити вибачення триватиме, ми вживемо додаткових заходів», — заявив він.

Окрім цього, південнокорейський лідер висловив «глибокий жаль» щодо публічних висловлювань України про нібито неминуче військове зіткнення між Пхеньяном та Сеулом. За його словами, такі риторичні заяви фактично підштовхують Корейський півострів до розв’язання війни.

Дипломатичне напруження між країнами спалахнуло після того, як президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН минулого місяця публічно оголосив про відправку до Південної Кореї двох північнокорейських військовополонених.

Після цієї заяви Сеул одразу звинуватив Україну у порушенні домовленостей щодо суворої таємності операції, яка мала гарантувати безпеку самим солдатам. Натомість офіційні представники України заперечують існування будь-яких угод про конфіденційність.

У Києві намагаються врегулювати ситуацію. Учора, 1 жовтня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна прагне відновити дружні відносини із південнокорейськими партнерами.

«Я б не хотів називати це інцидентом. Скажімо так: це дипломатичне непорозуміння», — додав очільник МЗС.

Публічний конфлікт виявився вкрай незручним для адміністрації Лі Чже Мьона, яка наразі намагається знизити градус ескалації з Північною Кореєю, а також стикається з політичними наслідками щодо нещодавнього випадку з підривом на демілітаризованій зоні.

За оцінкою старшого наукового співробітника Корейського інституту національного об’єднання в Сеулі Чо Хан Бьома, потенційні кроки з боку Сеула, ймовірно, торкнуться вже діючих програм підтримки України — гуманітарного, фінансового та відбудовчого напрямків.

Від початку повномасштабної війни Південна Корея регулярно надавала Україні фінансову та гуманітарну допомогу, а на липневому саміті НАТО додатково виділила 100 мільйонів доларів на нелетальні потреби.

З чого почався скандал з полоненими КНДР: головне

Нагадаємо, Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, які потрапили в полон на Курщині в січні 2025 року. Про це на Генасамблеї ООН оголосив президент Володимир Зеленський, підкресливши жорстоке виховання в КНДР та прагнення бійців вкоротити собі віку.

Сеул підтвердив добровільне прибуття військовополонених у середині вересня, яке відбулося за результатами закулісних переговорів. Згідно з конституцією Південної Кореї, усі жителі півострова вважаються її громадянами.

Оприлюднення цієї інформації викликало дипломатичний скандал. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон та опозиція висловили обурення через порушення угоди про нерозголошення, адже конфіденційність була необхідна для безпеки полонених та збереження стабільності на півострові. У зв’язку з цим МЗС Південної Кореї викликало виконувача обов’язків посла України Андрія Вєшкіна, заявивши про підрив довіри й вимагаючи офіційних пояснень та вибачень.

Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) заявила, що саме Київ від початку вимагав суворої конфіденційності, побоюючись за майбутні обміни полоненими. Попри обговорення домовленості кількома каналами, українська сторона розкрила деталі. Водночас у розвідці запевнили, що прибулі бійці спецназу КНДР не мають проблем зі здоров’ям і зараз проходять перевірку.

У Сеулі офіційно спростували чутки про те, що передача полонених була умовою для надання Україні військової допомоги. Південнокорейські депутати припустили, що Зеленський публічно порушив тему в ООН, аби стимулювати громадську підтримку в Південній Кореї щодо постачання зброї ЗСУ. Наразі країна обмежується лише нелетальною допомогою та обладнанням для розмінування.

Розслідування справ бійців корейською розвідкою може тривати до 90 днів для встановлення їхніх осіб та отримання даних про військові можливості Пхеньяна. Згідно з міжнародним гуманітарним правом і принципом неповернення, солдатів не депортують до КНДР, де їм загрожують тортури й розправа. Суворі норми дають повне право передати полонених до третьої країни за їхнім власним бажанням.