Готовність східного флангу НАТО до зіткнення з Росією: до чергових "виборів" Путіну знадобиться ще одна "переможна" війна

Пентагон почав перегляд американської військової присутності в Європі в межах переходу до «НАТО 3.0», який триватиме шість місяців. За словами заступника міністра оборони США Елбріджа Колбі, Європа має взяти на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону. Не можна сказати, що це рішення Сполучених Штатів — як грім серед ясного неба. Про неминучість скорочення американської військової присутності на європейському континенті було відомо давно. До того ж чергова війна проти Ірану продемонструвала, що адміністрація Трампа більше звинувачує союзників, ніж допомагає.

У Кремлі за цим дуже пильно стежать. В європейській системі оборони є багато прогалин, які без американської присутності швидко не вирішити. Наприклад країни Балтії не мають власної винищувальної авіації. Безпеку їхнього повітряного простору забезпечує НАТО в межах спеціальної місії. Проте навіть Польща, яка має хороші ВПС, не збила російську ракету Х-101, що залетіла на 100 км вглиб її території. Натовське командування попереджає, що Європі треба переходити до масового виробництва та використання недорогого обладнання — безпілотників, перехоплювачів тощо. За підрахунками ЗМІ, в липні на збиття трьох російських дронів ЗС Румунії витратили біля 1,5 млн євро.

У підсумковій декларації цьогорічного саміту НАТО в Анкарі Росія визнана довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці та стабільності. Втім в Альянсі впевнені, що в короткостроковій перспективі Росія не нападе на блок, бо не має ресурсів через війну проти України. Й домінувальна думка не лише в далекій від Росії Іспанії чи Португалії, а й у країнах східного флангу НАТО така: загроза для них кратно збільшується після встановлення перемир’я у війні Росії проти України.

Чи готовий східний фланг НАТО до відбиття можливої російської агресії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Вибори Путіна в Росії: чому всі говорять про 2030 рік

Володимир Зеленський та українська розвідка постійно попереджають, що після виборів до Держдуми 18-20 вересня Путін готує умови для розширення мобілізації у Росії. Йдеться про набір 300-500 тис. людей. Паралельно збільшується загроза з півночі. Білорусь, окрім розбудови доріг у прикордонні з Україною та налагодження артилерійських позицій, також розгорне біля Гомеля (за 40 км від українського кордону) десантно-штурмову бригаду.

ТСН.ua вже писав, що це створює ризики як для чернігівсько-київського напрямку, так і для однієї з країн-членів НАТО. Експерти вже давно попереджають, що ретранслятори в Гомельській і Брестській областях, які коригують російські дронові атаки по Україні, є такими ж небезпечними й для східного флангу Альянсу, зокрема для Польщі та Литви. На початку липня, напередодні саміту НАТО в Анкарі, в західні ЗМІ просочилася інформація про те, як Вашингтон попередив Варшаву, що в Москві розглядають збройну провокацію проти Польщі, щоб випробувати рішучість НАТО.

«Кремлю, Путіну, потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і в цьому разі найближчою ціллю є балтійський регіон та Польща», — сказав вже наприкінці липня міністр оборони Литви Робертас Каунас.

Проте в більшості європейських країн-членів НАТО впевнені, що у них є час як мінімум до 2030 року, щоб підготуватися. Бо, на їхню думку, навіть після заморожування війни проти України Росії знадобиться час, щоб відновити сили. Зокрема минулого року генсек НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія буде готовою до війни з блоком за п’ять років. До того ж якраз на 2030 рік припадають чергові вибори президента Росії. Й у Кремлі навесні цього року заявляли, що Путін має конституційне право балотуватися й пробути президентом до 2036 року.

З огляду на те, що війна стала сенсом життя для Путіна й вагомою гарантією збереження його режиму, обмежене вторгнення до Польщі чи країн Балтії у Кремлі можуть розглядати як частину «переможного» наративу його майбутньої передвиборчої кампанії. Експерти вважають, що це може бути навіть не класичне сухопутне вторгнення, а, наприклад, масштабна дронова атака, після чого Путін заявить, що стаття 5 НАТО про колективну оборону не спрацювала. Особливо на тлі скорочення американської військової присутності в Європі.

До того ж помилково вважати, що з огляду на величезні втрати Росії у війні проти України, Кремль не зможе швидко сформувати ударне угруповання для нової військової операції. Для участі в бойових діях на Курщині, нагадаємо, було перекинуто до 15 тис. військовослужбовців із Північної Кореї. Також нещодавно Володимир Зеленський попереджав, що Росія планує залучити ще 30 тис. військових із КНДР. На додачу, як повідомляють в українській розвідці, Росія почала розгортання північнокорейського ракетного підрозділу з близько 90 військових у Воронезькій області в складі своєї 112 ракетної бригади.

Війна минулого: Європа не готова до зіткнення з Росією

ТСН.ua вже писав, що в червні поблизу Сувальського коридору (65-кілометрова смуга землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю) Литва, Польща та Франція провели спільні військові навчання з відбиття можливої атаки з боку Калінінградської області та Білорусі. Проте експерти, які спостерігали за цими навчаннями, вказували на суттєві недоліки, зокрема на відсутність РЕБ, дронів різних типів, систем протидії БпЛА, цифрового управління полем бою тощо.

Багато аналітиків наголошують, що європейські країни-члени НАТО готуються до війни минулого, поки, як пише німецьке видання Welt, Росія посилює свій військовий потенціал ще й на кордоні з Фінляндією, щоб мати змогу розмістити там до 115 тис. солдатів — приблизно стільки ж, скільки було в часи Холодної війни. Експерти Центру Белфера при Гарвардській школі Кеннеді в США вважають, що протягом наступних трьох років Росія, ймовірно, посилить свою кампанію «сірої зони» проти країн-членів НАТО, що завершиться обмеженим військовим вторгненням на північно-східний фланг блоку.

«Швидко розгорнута російська операція із захоплення символічно важливої ​​прикордонної території може призвести до доконаного факту ще до того, як НАТО зможе досягти політичного консенсусу», — вважають в Центрі Белфера.

Лише на цьогорічному саміті НАТО в Анкарі генсек Марк Рютте оголосив про запуск ініціативи Drone Edge на $40 млрд, щоб мати змогу відбиватися від ворожих дронів. Також за підсумками саміту ТСН.ua вже писав, що на п’ятому році повномасштабної війни, коли Росія постійно б’є по Україні «Калібрами», «Іскандерами», «Кинджалами», «Цирконами» тощо, європейські країни-члени НАТО не мають власних аналогів балістичних та гіперзвукових ракет. А європейські крилаті ракети поступаються російським за дальністю. Не кажучи вже про те, що, за словами єврокомісара з питань оборони й космосу Андрюса Кубілюса, Росія за рік виробляє увосьмеро більше ракет, ніж країни-члени ЄС.

Ще в квітневому звіті GLOBSEC щодо бойової готовності східного флангу експерти підкреслювали, що збільшення оборонних бюджетів і ЗС не автоматично призводить до бойової ефективності чи стійких операцій.

«Логістика, запаси боєприпасів, технічне обслуговування та медичне забезпечення залишаються основними перепонами в кількох країнах (східного флангу — Ред.). Швидкість мобілізації є вирішальною. Здатність швидко активувати сили — політично та оперативно — є ключовим фактором, що визначає стримування», — підкреслюють експерти.