Підбори придумали не для жінок: справжня історія найнезручнішого модного взуття

Сьогодні шпильки та високі підбори сприймаються як один із найвідоміших символів жіночності. Вони змінюють поставу й ходу, візуально подовжують ноги, але водночас можуть спричиняти біль і травми. Проте історично це взуття взагалі не створювали спеціально для жінок.

Про це розповідає Popular Science.

Усе почалося не з моди, а з коней

Перші підбори, ймовірно, з’явилися у Західній Азії задовго до того, як потрапили до європейської моди. Їхня конструкція мала цілком практичне призначення: виступ під п’ятою допомагав нозі вершника утримуватися у стремені та не прослизати надто далеко вперед.

Саме тому ранні високі підбори були пов’язані передусім із чоловіками та верховою їздою. Особливо важливими вони стали для вершників, які мали впевнено триматися на коні під час використання зброї.

Як пояснює музей взуття Бата в Торонто, підбори не були європейським винаходом: у Західній Азії взуття з ними використовували на сотні років раніше, а до Західної Європи така конструкція потрапила приблизно на початку XVII століття. У музеї зберігаються, зокрема, перські чоловічі чоботи XVII століття, де підбори безпосередньо пов’язані з верховою їздою.

Тобто перша важлива функція підбору була дуже далекою від сучасного уявлення про жіночий образ. Він мав допомагати вершникові, а не робити ноги довшими чи підкреслювати силует.

Як чоловічі чоботи стали модою

На початку XVII століття європейські чоловіки почали переймати елементи перської культури та моди. Високий каблук поступово припинив бути винятково деталлю для верхової їзди та перетворився на ознаку модного чоловічого взуття.

Певний час що вищим і помітнішим був підбор, то виразніше він демонстрував статус свого власника. Таке взуття було незручним для тривалої ходьби, але саме це частково й підкреслювало його призначення: воно було не стільки практичним, скільки демонстративним.

Чоловічі підбори водночас відрізнялися від сучасних жіночих шпильок. Вони зазвичай були широкими, міцними та стійкими, тоді як жіночі моделі поступово ставали вужчими й вищими.

Цікаво, що червоний каблук також став елементом аристократичного стилю. У колекції Метрополітен-музею є чоловіче взуття XVIII століття з червоними підборами — мода, що походила від французького придворного стилю XVII століття.

Коли підбори перейшли до жіночої моди

У XVII столітті почався цікавий процес: жінки дедалі активніше запозичували елементи чоловічого одягу. Разом із ними до жіночого гардероба прийшли й підбори.

Але чоловіча та жіноча мода досить швидко розійшлися. Чоловічий каблук залишався широким і функціональним, водночас жіночий ставав тоншим, вищим і декоративнішим.

Причина була не лише в бажанні додати зросту. Маленька стопа поступово стала частиною жіночого ідеалу краси, а каблук дозволяв підняти її під спідницею так, щоб з-під краю сукні виглядала лише мініатюрна частина взуття.

Як результат, каблук почав виконувати вже зовсім іншу роль. Він не просто змінював положення стопи — він змінював те, який вигляд мала вся фігура.

Чоловіки від підборів відмовилися

До кінця XVIII століття високі підбори майже зникли з повсякденного чоловічого гардероба. Винятком залишилося взуття, пов’язане з верховою їздою, де каблук зберігав практичну функцію.

У жіночій моді, навпаки, підбори продовжували розвиватися. Згодом вони настільки міцно закріпилися як ознака жіночності, що практичне взуття без них почало сприйматися як менш елегантне.

Але й тут мода зробила черговий поворот. У 1940–1950-х роках популярними стали балетки та інше взуття на низькому ходу, пов’язане з образом молодості. У 1960-х ця тенденція посилилася завдяки коротким спідницям і моді на більш юний силует.

Високі підбори знову стали асоціюватися не просто з елегантністю, а з дорослою сексуальністю та жіночою привабливістю.

Підбори знову повернулися до чоловічої моди

Історія однак не закінчилася остаточним розділенням взуття на чоловіче та жіноче. У 1970-х роках високі підбори знову з’явилися у чоловічій моді, насамперед у вигляді платформ, які стали частиною диско-культури.

Пізніше підбори залишилися у чоловічих черевиках, зокрема ковбойських і байкерських. Просто сучасна культура вже не завжди сприймає їх саме як високі підбори, оскільки вони широкі та функціонально вбудовані в конструкцію черевика.

У XXI столітті дизайнери почали ще активніше грати з цією гендерною межею. Високі тонкі підбори з’являлися і в чоловічих колекціях, а кросівки та інше взуття, яке колись асоціювалося переважно з чоловічим гардеробом, давно стало універсальним.

Як результат, взуття, яке сьогодні здається одним із найочевидніших символів жіночої моди, має історію, що почалася зовсім в іншому місці — серед чоловіків-вершників і військової еліти Західної Азії.

І, мабуть, найцікавіше тут те, що підбори ніколи не були суто жіночим винаходом. Їхній шлях від стремена до подіуму — це ще один приклад того, як мода здатна повністю змінити значення речі, залишивши незмінною лише її форму.