Таємницю віком 2000 років могли нарешті розгадати: науковці з’ясували, навіщо кумранцям був дивний календар

Науковці з Тель-Авівського університету запропонували нову версію походження 364-денного календаря, описаного в сувоях Мертвого моря. Вони припускають, що кумранська спільнота спочатку справді користувалася ним, але згодом календар перетворився на релігійний символ ідеального божественного порядку.

Про це йдеться в дослідженні, на яке звертає увагу ScienceDaily.

Календар, у якому рік тривав 364 дні

Календар кумранської спільноти суттєво відрізнявся від місячно-сонячної системи, якою користувалася більшість юдеїв у період Другого Храму.

Рік у ньому складався з 364 днів — рівно 52 тижнів. Завдяки цьому свята щороку припадали на ті самі дні тижня, а весь календар виглядав надзвичайно впорядкованим.

Для кумранців це мало не лише практичне, а й релігійне значення. Вони вважали, що порядок святкових днів був визначений Богом ще під час створення світу, а тому люди не повинні самостійно змінювати його.

Ця позиція також була частиною конфлікту спільноти з релігійними елітами Єрусалима, які контролювали календар у Храмі.

Ідеальний календар мав серйозну проблему

Попри математичну досконалість, 364-денний календар мав очевидний недолік: він приблизно на 1,25 дня коротший за астрономічний рік.

Якщо не вносити жодних поправок, різниця поступово накопичувалася б. Приблизно за 20 років календар відстав би від сезонного циклу майже на чотири тижні.

У результаті свята, пов’язані з певними сезонами та сільськогосподарськими роботами, з часом припадали б уже на інший період року.

Професорка Ешбаль Рацон порівнює цю проблему з годинником, який щодня відстає лише на хвилину. Спочатку похибка майже непомітна, але з часом вона стає критичною.

Чи користувалися ним насправді

Дослідники тривалий час сперечаються, як саме кумранська спільнота могла компенсувати цю різницю.

Одні вчені припускають, що до календаря періодично додавали дні або тижні, щоб синхронізувати його із сезонами. Інші вважають, що 364-денна система взагалі не призначалася для повсякденного життя і була радше богословською моделлю ідеального часу. За словами Рацона, сувої Мертвого моря не дають однозначної відповіді на це питання.

Водночас масштаб уваги до календаря свідчить про його величезне значення для спільноти. Майже 20 сувоїв, знайдених у Кумрані, присвячені календарю та астрономії.

Зокрема, у «Книзі Ювілеїв» місячний календар критикується, а 364-денний рік представлений як первісний порядок часу, переданий Мойсею на горі Синай.

Календар міг змінитися разом із самою спільнотою

Професорка Рацон пропонує припустити, що кумранці справді користувалися 364-денним календарем у період формування спільноти в II столітті до нашої ери.

Суперечки навколо того, коли саме настає «святий час», могли посилити конфлікт із релігійними діячами Єрусалима та сприяти ізоляції кумранців. Однак із плином часу проблема розбіжності між календарем і порами року ставала дедалі очевиднішою. Одночасно змінювалася й політична ситуація.

За правління царя Олександра Янная відносини між кумранською спільнотою та династією Хасмонеїв, імовірно, покращилися. У таких умовах спільнота могла поступово відмовитися від жорсткого дотримання власного календаря та повернутися до практичнішої системи, яка використовувалася в Храмі.

Чому 364-денний календар не зник

Попри можливу відмову від нього в повсякденному житті, старий календар, ймовірно, продовжував залишатися важливою частиною релігійного світогляду кумранців.

Він міг сприйматися як досконалий порядок часу, встановлений під час створення світу, який має відновитися в майбутньому.

Таким чином, дослідження пропонує розглядати 364-денний календар одночасно як практичну систему, якою спільнота могла користуватися на ранньому етапі, і як релігійний ідеал, що пережив її практичне застосування.

Ця версія, на думку дослідниці, може пояснити, чому календар займає таке важливе місце в сувоях Мертвого моря, але водночас майже не залишився в історичних свідченнях про повсякденне життя спільноти.

Раніше повідомляли, що жовтень є важливим місяцем в церковному календарі та багатим на пам’ятні для християн дати. Коли нова дата Покрови Пресвятої Богородиці.