Вдавала вагітність і вирізала дитину з живота подруги: моторошна історія засудженої до страти

У США Тейлор Рене Паркер майже десять місяців переконувала свого хлопця та оточення, що вагітна. Коли вигадану історію вже неможливо було підтримувати, вона вбила свою 21-річну вагітну знайому Рейган Мішель Сіммонс-Хенкок і забрала її ненароджену доньку.

ТСН.ua зібрав усе, що відомо про Тейлор Паркер, а також про мотиви злочину і смертний вирок американці.

Злочин стався 9 жовтня 2020 року в Нью-Бостоні, штат Техас. Згодом Паркер визнали винною та засудили до смертної кари. Історія також стала основою документального фільму Netflix «Материнський інстинкт».

Вигадала вагітність і місяцями підтримувала обман

Як зазначило видання People, Паркер була матір’ю двох дітей від попередніх стосунків. Першу дитину вона народила 2009 року, коли їй було 17 років, від свого тодішнього хлопця Дональда Вайтсайда. Згодом вони розійшлися, а Паркер почала стосунки з Томмі Вакесі, за якого пізніше вийшла заміж. У 21 рік вона народила від нього сина.

Після других пологів Паркер вирішила пройти стерилізацію. Приблизно через півтора року після операції у Паркер почалася кровотеча. Під час обстеження лікарі виявили кісту правого яєчника та позаматкову вагітність у лівій матковій трубі. За словами лікаря Крістофера Мейсона, медики вирішили провести гістеректомію — видалити матку, а також обидві маткові труби та правий яєчник.

Як зазначено в судових документах, згоду на операцію дав тодішній чоловік Паркер Томмі Вакесі. Після пробудження Паркер «зірвалась і запитала, чому (Вакесі, — Ред.) не розбудив її, щоб вона могла прийняти це рішення».

Шлюб із Вакесі завершився розлученням 2017 року. Наступного року Паркер вийшла заміж удруге — за Хантера Паркера, однак уже 2019-го вони розлучилися. Того самого року вона почала зустрічатися з Вейдом Гріффіном, якому згодом і повідомила про нібито вагітність.

За матеріалами судової справи, жінка розповідала йому неправду про різні подробиці свого життя. Зокрема, вона стверджувала, що є спадкоємицею компанії з виробництва сиропів та має отримати багатомільйонну спадщину. Також вона говорила про намір придбати нерухомість вартістю 4,7 млн доларів.

У січні 2020 року Паркер повідомила Гріффіну, що нібито вагітна їхньою спільною дитиною. Насправді вагітності не було.

Наступні місяці жінка докладала значних зусиль, щоб приховати обман. Вона носила під одягом подушку та силіконовий накладний живіт, демонструвала нібито результати УЗД, публікувала дописи про вагітність у соціальних мережах та влаштувала спеціальну фотосесію.

Паркер навіть організувала вечірку з нагоди оголошення статі майбутньої дитини та повідомила близьким, що чекає на дівчинку.

Втім, родичі Гріффіна почали помічати невідповідності. Зокрема, в одному з документів, які демонструвала Паркер, була вказана неправильна дата — 2016 рік. Жінка пояснила це друкарською помилкою.

Підозри посилилися, коли минув заявлений нею термін пологів. Паркер говорила, що має народити у вересні 2020 року, однак продовжувала вдавати вагітність і в жовтні.

5 жовтня вона заявила Гріффіну, що пологи нібито не змогли викликати через повідомлення про замінування лікарні. А вже 9 жовтня сказала чоловікові, що їде народжувати до лікарні в Оклахомі та що він зможе зустрітися з нею пізніше.

Однак до лікарні Паркер не поїхала.

Убивство вагітної Рейган Сіммонс-Хенкок

Того ранку Паркер вирушила до будинку Рейган Мішель Сіммонс-Хенкок у Нью-Бостоні. Жінки знали одна одну: після звільнення з кадрового агентства Паркер займалася фотографією, а Сіммонс-Хенкок найняла її фотографувати своє весілля.

Згодом вони продовжили спілкуватися.

На момент нападу Рейган був 21 рік. Вона перебувала приблизно на 35-му тижні вагітності та чекала на другу доньку. Вдома разом із нею була її трирічна дитина.

За матеріалами судової справи, близько 7:30 ранку Паркер напала на Сіммонс-Хенкок. Жертва намагалася врятуватися, однак нападниця продовжувала завдавати їй ударів.

Судово-медична експертиза згодом зафіксувала на тілі загиблої 113 ран та 39 травм від ударів тупим предметом.

Після цього Паркер розрізала живіт вагітної жінки та дістала ненароджену дитину разом із плацентою та пуповиною.

Рейган померла. Її тіло згодом виявила мати, яка повідомила правоохоронців. Трирічна донька загиблої під час нападу перебувала в будинку. Її знайшли живою та фізично неушкодженою.

Як Тейлор Паркер викрили після злочину

Втекти далеко Паркер не вдалося. Менш ніж через дві години після вбивства її автомобіль зупинив патрульний через перевищення швидкості та небезпечне керування. На колінах у Паркер лежала дитина.

Жінка заявила правоохоронцю, що народила приблизно 35 хвилин тому і прямує до лікарні. Її разом із немовлям терміново доправили до медичного закладу.

Дівчинку, яку звали Бракслінн, врятувати не вдалося — у лікарні констатували її смерть.

Поведінка самої Паркер викликала підозри у медичного персоналу. Вона відмовлялася від огляду, а лікарі зрештою встановили, що жінка не народжувала. Невдовзі її заарештували.

Прокурори назвали можливий мотив

Суд над Тейлор Паркер розпочався у вересні 2022 року. Під час процесу обвинувачення намагалося встановити, чому жінка протягом місяців підтримувала історію про неіснуючу вагітність, а зрештою пішла на вбивство.

Сама Паркер не давала свідчень, тому безпосередньо свого мотиву не пояснювала.

Прокурори стверджували, що одним із головних мотивів могло бути бажання зберегти стосунки з Вейдом Гріффіном. За версією обвинувачення, Паркер боялася втратити чоловіка і намагалася довести близьким, які вже сумнівалися в її вагітності, що справді народила дитину.

Сам Гріффін на суді заявив, що не знав про обман. За його словами, Паркер знаходила пояснення щоразу, коли він починав ставити запитання, і демонструвала документи, які мали підтверджувати її слова.

Він також припустив, що поведінка Паркер могла бути пов’язана з її бажанням зберегти їхні стосунки, однак зазначив, що достеменно не знає причини її вчинку.

Що говорили експерти про стан Паркер

Під час судового процесу та розгляду питання про покарання сторони залучили кількох фахівців, які оцінювали психічний стан Тейлор Паркер. Їхні висновки відрізнялися: одні говорили про порушення в роботі мозку та певні особистісні риси, тоді як інші не побачили підстав говорити про конкретне психічне захворювання.

Невролог Сіддхартха Надкарні, який виступав на боці захисту, особисто оглянув Паркер та проаналізував результати досліджень її мозку. За його словами, у складках мозку були помітні проміжки, які могли свідчити про атрофію — втрату мозкової тканини. Особливу увагу він звернув на лобові та скроневі ділянки, пов’язані, зокрема, з контролем поведінки, емоцій та ухваленням рішень.

Надкарні заявив, що в Паркер є дисфункція лобової частки мозку. На його думку, виявлені порушення могли впливати на здатність контролювати імпульси та зупинятися перед ухваленням певних рішень. Він також посилався на результати електроенцефалографії, які, за його словами, показали ненормальну або сповільнену роботу кількох ділянок мозку.

Водночас інші фахівці не встановили психічного захворювання, яке могло б пояснити злочин Паркер. Судовий психолог Майкл Арамбула, який вивчав матеріали справи, але особисто з жінкою не зустрічався, заявив, що шукав ознаки психічного порушення, які могли б пояснити її поведінку. Однак, за його оцінкою, дії Паркер свідчили про послідовне виконання заздалегідь підготовленого плану.

Арамбула також припустив, що Паркер могла мати риси, характерні для розладів особистості кластера B. Водночас він наголошував, що не міг офіційно встановити їй такий діагноз, оскільки особисто її не обстежував.

Психіатр Едвард Гріпон, який двічі зустрічався з Паркер, також не встановив у неї нарцисичного, антисоціального, істеричного чи межового розладу особистості. Водночас він зазначав, що в неї були окремі ознаки, які могли відповідати змішаному розладу особистості, але їх було недостатньо для встановлення одного конкретного діагнозу.

Свою оцінку представив і психолог Тімоті Проктор, який особисто зустрічався з Паркер та проводив стандартизовані психологічні тести. За його висновком, у жінки були «психопатичні риси», серед яких він називав патологічну брехню та маніпулятивність. Також експерт говорив про антисоціальні риси, посилаючись на її безвідповідальність, нехтування іншими людьми, порушення правил та відсутність докорів сумління.

Засудили до смертної кари

У суді під час заключних аргументів прокурорка Келлі Крісп закликала присяжних засудити Паркер до смертної кари, наголошуючи, що вона становить небезпеку для суспільства. Як повідомляє CBS News, обвинувачення продемонструвало присяжним фотографію з місця злочину, на якій Сіммонс-Хенкок лежала на підлозі в крові.

Захист натомість заявив, що близькі Паркер бачили ознаки того, що її вагітність могла бути вигаданою, однак не втрутилися. За його словами, коли ситуація почала виходити з-під контролю, поруч із нею «не було жодної захисної сітки».

У жовтні 2022 року присяжні визнали Тейлор Паркер винною у вбивстві, за яке законодавство Техасу передбачає можливість смертної кари. У листопаді того самого року їй винесли смертний вирок.

Паркер намагалася оскаржити рішення суду. Однак 2025 року її вирок залишили чинним. У травні 2026 року Верховний суд США відмовився переглядати справу Паркер.

Наразі вона перебуває у камері смертників у Техасі. Дату її страти поки не призначено.

Нагадаємо, раніше у США в останню мить зупинили страту жінки, засудженої до смертної кари за жорстоке вбивство, скоєне понад 30 років тому. Через кілька годин Верховний суд США скасував це рішення про призупинення.

Згодом стало відомо, що 50-річній Крісті Пайк, засудженій за вбивство, вдалося вижити після двох смертельних ін’єкцій.