10 тисяч «Шахедів» на складах: Росія готує нові масовані атаки
Росія могла накопичити близько 10 тисяч поршневих «Шахедів» і продовжує виробляти до 2000 таких дронів на місяць. Як ворог використовує цей запас під час атак — читайте далі.
РФ накопичила близько 10 тисяч «Шахедів» / © Українське радіо
Росіяни сформували суттєві запаси базових ударних дронів «Шахед», оснащених поршневими силовими установками. За даними обізнаних співрозмовників у Силах оборони, щомісячні обсяги випуску дронів моделей «Герань-4» та «Герань-5» у РФ досягли орієнтовно 2000 штук.
Про це пише «РБК-Україна».
РФ може зберігати на складах приблизно 10 тисяч «звичайних» «Шахедів»
За словами джерел, росіянам вдалося збільшити випуск цих модифікацій завдяки згортанню збірки попередньої реактивної версії — «Герань-3», а також переспрямуванню частини деталей на виготовлення новіших БпЛА.
Водночас подальше розширення вперлося в дефіцит турбореактивних моторів, які РФ переважно отримує від китайських виробників. Інсайдери також розповіли, що Росія вже намагається налагодити їхнє власне виробництво.
Суттєвим фактором загрози залишається й те, що ворог накопичив величезний запас звичних поршневих БпЛА. Станом на минулий тиждень їхня кількість могла скласти близько 10 тисяч штук.
Під час атак росіяни комбінують реактивні дрони з класичними «Шахедами». Пуски здійснюються невеликими групами та хвилями — по дві-три, здебільшого чотири-п’ять одиниць, де водночас є дрони обох модифікацій.
«Такі групи йдуть одна за одною, розтягуючи атаку на багато годин. Одна з цілей цієї тактики — підтримувати тривалу повітряну загрозу, виснажувати українську ППО і змушувати її постійно реагувати на нові цілі».
Російські дрони: останні новини
Нагадаємо, Росія вже понад місяць здійснює безперервну дронову й балістичну облогу Києва, а також атакує Одесу. За словами військового експерта, генерал-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, головна мета Путіна — чинити постійний психологічний і практичний тиск на столицю через відсутність успіхів на фронті.
Атаки вдень безпосередньо загрожують цивільним, дітям і міській інфраструктурі, хоча пріоритетом ворога залишаються військові об’єкти. Зручним кроком для населення могла б стати покращена система сповіщень — розбита не лише на загальні тривоги, а звужена до рівня конкретного району чи вулиці.
Окрім того, новою загрозою стають дистанційно керовані FPV-дрони із залученням операторів у РФ. Для захисту столиці необхідно активно розгортати засоби ППО на малих висотах, залучати добровольчі й приватні структури, встановлювати захисні сітки та навчати населення збивати такі дрони.
Якщо затяжні атаки триватимуть місяцями, Київ адаптується та продовжуватиме функціонувати, як це вже зробили Харків, Суми, Херсон чи Запоріжжя. Владі важливо давати людям об’єктивну інформацію, уникати паніки й чітко роз’яснювати алгоритми дій.
Найефективнішим способом зупинити повітряний терор Кремля є дзеркальні асиметричні удари по території РФ. Ураження російських НПЗ вже показало свій «виховний» ефект, змусивши жителів Москви відчути війну на собі. Для розширення таких дій Україні необхідно пришвидшити освоєння нових інформаційних технологій і штучного інтелекту.