Борги, проблеми з алкоголем і багате особисте життя: що відомо про минуле комбрига Лучанова
Журналістське розслідування витягнуло на світ темне минуле екскомбрига Лучанова, підозрюваного в організації вбивства братів Мосейчуків на Київщині.
Екскомандир 155 ОМБр Станіслав Лучанов / © ТСН
Журналісти-розслідувачі відтворили біографію командира 155 ОМБр Станіслава Лучанова (позивний «Орел»), який фігурує у справі про жорстоке викрадення та розстріл братів Мосейчуків. Як з’ясувалося, за плечима багатодітного батька тягнеться шлейф із боргів, проблем зі алкоголем та скандалів у різних військових підрозділах.
Про це йдеться у масштабному розслідуванні видання NGL.media.
Від фермера до активного волонтера
Станіслав Лучанов народився 1980 року в селі Андріївка, а у 2003 році закінчив Харківський військовий університет. Спершу він служив у 93-й окремій механізованій бригаді, проте досить швидко звільнився. Початок російсько-української війни у 2014 році чоловік зустрів як цивільний, маючи сина від першого шлюбу та другу дружину.
Разом із родиною він оселився в селі Орлівщина на Дніпропетровщині. Там Лучанов займався фермерством, вирощував капусту, орав ділянки на замовлення та приганяв автомобілі з Європи. Згодом він активно включився у волонтерство і допомагав своїй колишній 93-й бригаді постачати гуманітарні вантажі у зону АТО.
У лютому 2016 року чоловік потрапив у гучний скандал із силовиками. Лучанов заявив у соцмережах, що на одному з блокпостів його роздягнули та жорстоко побили працівники СБУ. Після цього інциденту він поступово відійшов від активної діяльності та зосередився на тихому сільському житті.
Повернення до армії, борги та розлучення
На початку повномасштабного вторгнення офіцер запасу не одразу пішов на фронт, а зайнявся евакуацією людей із Харкова. Лише 2023 року Лучанов разом із другою дружиною Оленою мобілізувався до 23-ї ОМБр, де й отримав свій позивний «Орел». Тоді його підрозділ брав участь у важких боях на Запорізькому та Донецькому напрямках.
Невдовзі подружжя розлучилося, а причиною стали його проблеми з алкоголем, які загострилися в армії, та несподівані шалені кредити. Комбриг позичив у знайомих десятки тисяч доларів, які не міг повернути. Кредитори активно вимагали гроші не лише від нього, а й від колишньої дружини, якій він до того ж постійно погрожував.
Достеменно невідомо, чи розрахувався він із боргами дотепер. Згідно з декларацією, на посаді начальника штабу полку «Скеля» він заробив за рік понад 1,7 мільйона гривень. Також військовий офіційно задекларував, що зберігає 15 тисяч доларів готівкою.
Стрімка кар’єра та перші скандали
Після розлучення Лучанов змінив кілька підрозділів, встигнувши послужити у 425-му стрілецькому та 210-му батальйонах. Потім він став начальником штабу полку «Скеля», де працював до лютого 2026 року включно. Журналісти зазначають, що саме на цей період припадає кілька десятків підозрілих смертей у цьому полку, про які раніше писали ЗМІ.
У лютому 2026 року його призначили командиром новоствореної 155-ї ОМБр, і кар’єра стрімко пішла вгору. За короткий час підполковник встиг отримати ордени Богдана Хмельницького усіх трьох ступенів. Проте вже у травні бригада опинилася в центрі скандалу через жорстоке побиття бійця Сергія Маленка просто на шикуванні.
«Це не має нічого спільного з військовою дисципліною, лідерством чи бойовим братерством, які сповідуються у нашій бригаді. Кожен військовослужбовець має бути захищений як від ворога, так і від несправедливості», — публічно виправдовувався тоді Станіслав Лучанов.
Розстріл цивільних і арешт комбрига
Справжній жах розгорнувся в ніч проти 28 червня у селі Калинівка, коли невідомі викрали 36-річного Максима та 35-річного Романа Мосейчуків. Їхні понівечені тіла з численними вогнепальними пораненнями знайшли лише 9 липня закопаними у лісосмузі на Полтавщині. Слідство встановило, що до злочину причетні бійці 155-ї ОМБр за прямим наказом комбрига.
За основною версією поліції, один із братів нецензурно облаяв третю дружину Лучанова Дарину, з якою він жив у Калинівці та мав двох спільних дітей. Коли брати грубо відмовилися просити вибачення, командир вирішив їм помститися. Наразі правоохоронці вже затримали дев’ятьох військових, які брали участь у розправі.
Після появи новин у ЗМІ Лучанов утік із частини, але 13 липня його затримали в Києві дорогою до адвоката. Наступного дня суд відправив підполковника під варту без права на заставу. За організацію подвійного вбивства йому загрожує від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.
Альтернативна версія слідства та родина
Матеріали суду розкривають ще одну робочу версію: військові нібито отримали наказ шукати дезертирів. Зі слів місцевих мешканців, солдати мали список із 10 прізвищ, куди дивним чином потрапив навіть неповнолітній юнак. Викравши Мосейчуків з власного подвір’я, військові прострелили одному з них ногу та самовільно вивезли на полігон.
Під час суду 14 липня стало відомо, що безпосередньо розстріляв братів з автомата командир батальйону Олексій Долголенко, який потім особисто закопав тіла. З рідними Станіслав Лучанов зараз майже не підтримує зв’язок. Його 23-річний син від першого шлюбу не спілкується з батьком уже три роки. Втім родичі досі не вірять, що Станіслав Лучанов міг віддати наказ розправитись з двома цивільними.
«Може, якась доля правди є, але не настільки», — коротко прокоментувала важкі звинувачення одна із сестер Лучанова.