Чому мобілізація в Україні зіткнулася з труднощами: аналітики пояснили на прикладі Першої світової

Зниження мобілізаційного потенціалу в Україні насамперед пов'язане з відсутністю чітких термінів демобілізації, що негативно впливає на мотивацію громадян іти на військову службу. Зменшення кількості добровольців змушує уряд шукати нові технологічні рішення для підтримки чисельності особового складу армії.

Про проблеми мобілізації в Україні та шляхи їх розв'язання йдеться в матеріалі британського аналітичного центру з оборонних питань RUSI.

На думку аналітиків, мобілізаційні труднощі, з якими зіткнулася Україна, були очікуваними. Подібні ситуації були і в інших країнах Європи, наприклад, під час Першої світової війни.

Новий мобілізаційний закон, що набрав чинності 18 травня 2024 року, мав покращити військовий облік і посилити мобілізацію. Однак обговорення в інфопросторі та політичні дебати спричинили хвилю спекуляцій, які вводять в оману українців і не відображають реальної ситуації.

Автор статті Олександр Данилюк зазначає, що на початку повномасштабної війни 2022 року кількість охочих піти на фронт значно перевищувала потреби армії. Але після двох з половиною років війни мобілізаційний потенціал очікувано знизився, що, власне, є нормальною реакцією суспільства на тривалу війну.

"Кількість добровольців традиційно знижується після першого року війни, як це вже неодноразово траплялося в інших європейських країнах, наприклад, під час Першої світової війни", — підкреслив він.

В умовах затяжної війни й відсутності чітких термінів демобілізації громадяни починають сприймати службу в армії як довгострокове зобов'язання без перспектив на нормальне життя. Тому добровольців стає дедалі менше. В такій ситуації уряду доводиться шукати нові рішення і докладати додаткових зусиль, щоб відновлювати чисельність армії.

"Мобілізація стала вимагати від уряду певних зусиль, до яких він не був готовий, а експерименти з застосуванням примусу під час мобілізації не завжди виявлялися успішними. Не надто корисними виявилися і публічні дебати про проблеми, з якими стикається уряд", — вважає Данилюк.

На думку аналітика, рішенням могла б стати професійна армія, в якій військові укладають довгострокові контракти. Тоді частку мобілізованих цивільних можна було б зменшити і встановити для них максимальний термін служби. Він нагадав, що такий підхід вже застосовувався у 2015–2016 роках і показав ефективні результати.

Однак тільки мобілізація не може забезпечити всі потреби армії. Адже крім особового складу, для ведення високотехнологічної війни потрібно забезпечити військових сучасним озброєнням, включно з бронетехнікою, артилерією і засобами радіоелектронної боротьби.

"Таким чином, успіх у кінцевому підсумку залежить не лише від удосконалення українського рекрутингу, а й від якості західної логістики", — підсумував аналітик.

Нагадаємо, одну з категорій мобілізованих можуть звільнити від служби. В Раді напрацьовано законопроєкт, який заборонить призивати військовозобов'язаних від 18 до 25 років, що відслужили строкову службу або закінчили військову кафедру.

Читайте також:

• Неоновлення військових даних: коли розпочнуть штрафувати ухилянтів

• Чи може військовозобов'язаний обирати місце проходження ВЛК: роз'яснення ТЦК

• Якщо Україна мобілізує всіх від 18 років, то зможе воювати до 2033 року – Буданов