Нові правила бронювання: кому від 18 жовтня стане значно легше отримати відстрочку

З 18 жовтня в Україні змінюються правила бронювання працівників аграрного сектору та суміжних галузей. Для частини підприємств суттєво знижують вимоги до площі земель і річного доходу.

Бронювання для аграріїв змінили

Бронювання для аграріїв змінили / © ТСН.ua

З 18 жовтня в Україні набувають чинності нові правила бронювання працівників. Тепер деяким категоріям українців буде легше отримати бронь від призову. Зокрема, йдеться про працівників аграрного сектору та суміжних галузей.

Про послаблення вимог бронювання стало відомо з наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 2 вересня 2026 року №11.

Деяким українцям пом’якшили умови бронювання: вони запрацюють з 18 жовтня

Уряд і профільне міністерство пішли назустріч аграріям та суттєво зменшили вимоги до земельних володінь та фінансових виторгів. Відтепер планка мінімальної площі оброблюваних угідь впала з 1000 до 200 гектарів, а поріг річного чистого доходу від продажу продукції урізали вдвічі — з 40 до 20 мільйонів гривень.

Для того, щоб отримати статус критичного об’єкта, бізнесу достатньо відповідати щонайменше двом критеріям із трьох можливих.

Окрім сільгоспвиробників, оновлений перелік вимог охопив лісову, рибогосподарську, меліоративну та геодезичну сфери. Утім, під час переходу на новий алгоритм опрацювання документів підприємцям слід бути готовими до можливої технічної паузи в прийомі заявок — вона очікується орієнтовно з 10 до 18 жовтня.

Документ пройшов офіційну реєстрацію в Міністерстві юстиції 4 вересня під №1210/46604 і набере чинності 18 жовтня. Водночас перестануть діяти попередні відомчі накази, якими критерії для бронювання регулювалися раніше.

Нові вимоги до аграріїв для бронювання

Для того, щоб агропідприємство визнали критично важливим, воно має підтвердити відповідність принаймні двом із трьох критеріїв:

  1. Наявність в обробленні від 200 га сільськогосподарських угідь, або володіння від 50 га багаторічних насаджень, або забезпечення річного чистого доходу від реалізації продукції на суму не менше 20 млн грн.

  2. Робота за відповідними КВЕДами стосується не лише вирощування агропродукції, а й її подальшого перероблення, збуту, а також виготовлення харчових продуктів, мінеральних добрив, пестицидів, ветеринарних препаратів та сільгосптехніки.

  3. Перебування суб’єкта господарювання у сфері управління Мінагрополітики.

Виконувати всі три параметри одночасно необов’язково. Для отримання бронювання також потрібно надати копію Податкового розрахунку сум доходу та ЄСВ за крайній звітний період із позначкою про його успішне прийняття податковими органами.

Зменшення кількості землі для бронювання

Ключовим моментом для українських аграріїв стає зменшення кількості землі у вимогах до бронювання. Якщо раніше мінімальна площа сільськогосподарських земель сягала 1000 гектарів, то відтепер цей показник зменшено в п’ять разів — до 200 гектарів. Також удвічі знизився й фінансовий орієнтир — з 40 млн грн до 20 млн грн.

Перегляд земельного критерію відкриває можливість отримати бронювання значному прошарку малих агровиробників, які раніше не мали такої можливості. Суму необхідного виторгу знизили через проблеми з експортом.

Оновлені норми бронювання для інших секторів

У лісовому господарстві підприємство зможе претендувати на статус критичного за умови наявності права постійного користування лісогосподарськими землями загальною площею від 2500 гектарів. Як альтернатива — поєднання діяльності за відповідними КВЕД із двома показниками: штат застрахованих працівників від 10 осіб та річний виторг від 10 млн грн.

У рибогосподарському секторі орієнтуються на використання за минулий рік від 60% наданих лімітів водних біоресурсів або виробництво рибної продукції в обсязі від 10 тонн.

Для організацій водокористувачів встановили поріг обслуговування інженерних мереж на площі понад 500 гектарів за наявності в штаті від 5 працівників. Якщо ж йдеться про підприємства, що забезпечують експлуатацію державних водогосподарських об’єктів, вимоги вищі: площа обслуговування має бути від 10 тисяч гектарів, а колектив — налічувати не менше 100 працівників.

Правила також охоплюють суб’єкти господарювання, що належать до сфери управління Держгеокадастру — зокрема підприємства, які виконують державні топографо-геодезичні та картографічні завдання. Сюди ж відносять адміністраторів Державного земельного кадастру, Державного картографо-геодезичного фонду України та спеціалізованих баз даних і геопорталів.

Для самих аграріїв алгоритм подачі документів не зміниться — процес і надалі відбуватиметься через Державний аграрний реєстр (ДАР). Зміниться лише те, що з 17 жовтня опрацюванням заявок замість Мінекономіки опікуватимуться фахівці Мінагрополітики.

Аграріям радять перевірити терміни дії своїх поточних наказів. Якщо статус критичності вичерпується в жовтні або на початку листопада, документи варто встигнути подати до 9 жовтня включно. Якщо ж термін дії завершується у другій половині листопада чи пізніше — подавати нову заявку радять уже після 17 жовтня за оновленою процедурою.

Бронювання в Україні 2026 — останні новини:

Нагадаємо, травневе оновлення критеріїв критично важливих підприємств встановило зарплатний поріг для бронювання працівників на рівні трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн 2026 року. Згідно з проєктом держбюджету-2027, уряд пропонує підвищити мінімальну зарплату до 9546 грн. У разі збереження чинного механізму це збільшить необхідну для бронювання щомісячну зарплату працівника на 2697 грн — до 28 638 грн.

Ця вимога стосується як підтвердження критичності самого підприємства, так і безпосередньо заброньованого співробітника. Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, передбачено знижений коефіцієнт — 2,5 мінімальної зарплати. У разі ухвалення законопроєкту потенційний зарплатний поріг для відстрочки для прифронтового бізнесу 2027 року становитиме 23 865 грн на місяць.

Наразі ці суми є лише розрахунковими орієнтирами, оскільки проєкт держбюджету перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Сама по собі відсутність бронювання не є підставою для адміністративного штрафу, оскільки воно є правом підприємства надати відстрочку, а не обов’язком. Юрист Владислав Дерій пояснив, що у разі тимчасової втрати бронювання людина лише втрачає відстрочку від мобілізації.

Проте штраф від 8 500 до 25 500 грн може загрожувати за інші порушення правил військового обліку — зокрема, за неповідомлення ТЦК про зміну фактичного місця проживання чи неявку за повісткою.

Оформлення нового бронювання надає відстрочку від призову з моменту внесення відомостей, але автоматично не скасовує вже направлені виклики до ТЦК чи наслідки попередніх порушень. При цьому рекомендований лист від ТЦК за певних умов може вважатися врученим навіть у разі його повернення поштою, тому ігнорувати сповіщення не варто.

Законодавство не передбачає обов’язку роботодавця компенсувати працівникові такий штраф, адже адміністративна відповідальність є персональною. Виплатити кошти чи надати матеріальну допомогу підприємство може виключно за власною добровільною згодою.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie