Путін знову попросив Сі Цзіньпіна про порятунок для Росії: Китай висунув жорстку умову

Хоча Китай і Росія регулярно позиціонують свої відносини як партнерство, спрямоване, зокрема, на протидію США та їхнім союзникам, між країнами залишаються суттєві обмеження.

Як пише The Atlantic Council, на тлі поступової відмови Європи від російського газу через повномасштабне вторгнення в Україну Москва розраховує на те, що Пекін допоможе компенсувати втрати. Водночас Китай не готовий робити це на умовах, які не відповідають його власним інтересам.

Видання наводить як приклад ситуацію навколо газопроводу «Сила Сибіру-2». Російський диктатор Путін 31 серпня прибув на саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Бішкеку, де розраховував обговорити з китайським лідером Сі Цзіньпіном перспективи реалізації цього проєкту.

Йдеться про газопровід, який має транспортувати до 50 мільярдів кубічних метрів природного газу щороку з арктичного регіону Росії до Китаю.

У разі завершення будівництва його потужність фактично подвоїть наявні трубопровідні можливості між двома країнами. Для Москви це також могло б стати способом послабити економічні наслідки втрати доступу до значно прибутковішого європейського газового ринку.

Однак, попри спроби Путіна отримати підтримку Сі Цзіньпіна під час саміту ШОС, домовитися про проєкт знову не вдалося.

«Трубопровід залишається в глухому куті, а Пекін вимагає низьких цін на газ, подібних до значно субсидованого внутрішнього тарифу Росії. Якщо Москва погодиться, їй буде важкой вийти на беззбитковість», — зауважують журналісти.

На їхню думку, відсутність домовленостей щодо стратегічно важливого для Москви газопроводу впливає і на сприйняття міжнародним співтовариством відносин між двома країнами.

«Очевидна нездатність Путіна отримати підтримку Сі Цзіньпіна щодо стратегічно важливого трубопроводу посилює міжнародне сприйняття того, що вторгнення в Україну звело Росію до статусу молодшого партнера Китаю», — йдеться у матеріалі.

Водночас Пекін, як зазначає видання, не має причин поспішати. Китай може чекати, поки економічний та геополітичний вплив Росії продовжує слабшати.

Крім того, у Китаю є альтернативні джерела постачання газу. Серед них — Австралія, Катар, Малайзія, Туркменістан та інші країни.

Пекін також відновив закупівлі скрапленого природного газу (СПГ) у США після зустрічі президента США Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у травні 2026 року. Це, як пише The Atlantic Council, додатково зменшило для Китаю необхідність поспішати з домовленостями з Москвою.

Для Росії ситуація значно складніша, оскільки переконливих альтернатив китайському ринку у неї фактично немає. Хоча низка країн, зокрема Індія, після 2022 року суттєво наростила споживання російського викопного палива, саме Китай залишається єдиним покупцем, масштаби якого потенційно дозволяють компенсувати втрату європейського газового ринку.

«Навіть при повній потужності в 50 мільярдів кубічних метрів запропонований трубопровід замінить лише близько третини газу, який Росія раніше продавала Європі», — йдеться у матеріалі.

Водночас європейський ринок для російського газу, схоже, продовжує закриватися. ЄС зобов’язався протягом наступних кількох років припинити всі категорії імпорту російського газу.

«Іншими словами, Росії потрібна угода про трубопровід значно більше, ніж Китаю, і Пекін це знає», — підсумовують журналісти.

Раніше повідомлялося, що переговори між Росією та Китаєм щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» зайшли в глухий кут.

Ми раніше інформували, що Китай добиває російську промисловість, внаслідок чого ринок спецтехніки РФ обвалився вже на третину.