Свідок Єгови оскаржив мобілізацію через віру: що вирішив суд

Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову чоловіка, якого мобілізували до Національної гвардії України. Він наполягав, що через релігійні переконання не може проходити військову службу, а також заявляв про право на відстрочку у зв’язку з навчанням. Однак суд не знайшов підстав для скасування рішень про його призов.

Про це йдеться в рішенні суду від 23 вересня 2026 року у справі № 380/14570/26, яку цитує «Судово-юридична газета».

За яких обставин чоловіка мобілізували

За матеріалами справи, 14 червня 2026 року прикордонники затримали чоловіка на околиці села Біла Церква Тячівського району Закарпатської області. Він перебував приблизно за 100 метрів від державного кордону з Румунією у групі людей, які, за даними справи, намагалися перетнути кордон поза пунктами пропуску.

Після оформлення адміністративних матеріалів чоловіка передали поліції, а звідти доправили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних.

У ТЦК він повідомив, що від 2003 року належить до релігійного об’єднання Свідків Єгови. За його словами, переконання цієї організації не дозволяють брати до рук зброю, носити військову форму та проходити військову службу. Чоловік заявив про бажання замінити її альтернативною невійськовою службою.

Водночас того самого дня він подав власноруч підписану заяву про бажання проходити військову службу.

Після медичного огляду військово-лікарська комісія визнала чоловіка придатним до служби. Його призвали під час мобілізації, а 15 червня зарахували до списків особового складу військової частини Національної гвардії на посаду курсанта навчального підрозділу.

За матеріалами справи, 29 червня під час переміщення особового складу виявили відсутність чоловіка. Командир призначив службове розслідування, і з цієї дати військовослужбовця виключили з усіх видів забезпечення у зв’язку з самовільним залишенням розташування військової частини.

Чому суд не дозволив замінити військову службу на альтернативну

Оскаржуючи мобілізацію, чоловік вимагав скасувати висновок ВЛК, накази про призов і зарахування до військової частини, а також зобов’язати командира звільнити його зі служби.

Суд розглянув аргументи щодо свободи віросповідання та дійшов висновку, що релігійні переконання самі собою не звільняють від військового обов’язку під час воєнного стану.

У рішенні суд послався на статтю 35 Конституції України, яка гарантує свободу світогляду та віросповідання, а також на практику Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 13 червня 2024 року у справі № 601/2491/22 зазначено, що здійснення цього права може обмежуватися за умови законності, наявності легітимної мети та дотримання принципу пропорційності.

Суд також наголосив, що територіальні центри комплектування не мають повноважень самостійно запроваджувати механізм заміни військової служби альтернативною невійськовою за відсутності відповідного нормативно-правового регулювання.

Чи міг чоловік отримати відстрочку через навчання

Ще одним аргументом позивача було навчання на денній формі в Бахмутському фаховому коледжі транспортної інфраструктури. Він стверджував, що вступив до закладу в жовтні 2025 року, а навчання мало тривати до 30 червня 2028-го. Також він посилався на відстрочку, яка, за його словами, відображалася у застосунку «Резерв+».

Проте суд зазначив, що самого факту навчання недостатньо для підтвердження права на відстрочку. Позивач не надав доказів, що до мобілізації звертався з заявою про її надання та отримав відповідне рішення.

У матеріалах справи також не було доказів, що чоловік повідомив органи військового обліку про зміну освітніх обставин у встановлений законом семиденний строк.

З огляду на це суд дійшов висновку, що на момент призову чоловік не мав документально підтвердженої відстрочки. Враховуючи висновок ВЛК про придатність до військової служби, суд визнав дії ТЦК правомірними.

Чим завершився розгляд справи

Суд не знайшов підстав і для скасування наказу про зарахування чоловіка до списків особового складу Національної гвардії. Позивач не довів наявності передбачених законом підстав для звільнення з військової служби.

У результаті Львівський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову.

Нагадаємо, в Україні тим часом триває вдосконалення механізмів мобілізації та бронювання військовозобов’язаних, оскільки уряд прагне впорядкувати систему та зупинити зловживання.